Депутата сільради Мотижина Ігоря Сухенка росіяни викрали з власного дому 23 березня. Забрали також його сина Олександра і дружину Ольгу. Військові вбили Ігоря та його сім’ю. Їхні тіла виявили у спільній могилі після деокупації села на початку квітня.

Микола Курач, голова добровольчого загону самооборони Мотижина, жив у Сухенків після того, як його будинок зруйнували обстріли росіян. Він розповідав, що разом з Ігорем ходили у розвідку, збирали інформацію для ЗСУ. Вранці 23 березня Сухенко порадив Курачу з родиною виїхати. Сказав, що в Мотижині стає надто небезпечно. Тим часом Сухенки вирішили залишитись.

Політик Роман Безсмертний, житель Мотижина та однокласник загиблого, розповів, що Ігор Сухенко від початку повномасштабного вторгнення росіян допомагав односельчанам – і з евакуацією, із доставкою хліба та ліків.

«27 лютого, Мотижин окуповано… В нашій хаті 6 чоловік, бо забрали до себе родину, будинок якої розбомбили. На всіх одна буханка хліба... Зателефонував Ігорю Сухенку. Ми зустрілися, обговорили ситуацію. І вже через 2,5 тижні Ігорю вдалося налагодити доставку хліба», – розповів Роман Безсмертний.

Ігор допомагав людям також з дровами. «Сухенки нас рятували в найхолодніші дні», – розповів Безсмертний.

Ігореві Сухенку було 56 років. Він любив спорт, був президентом аматорського футбольного клубу «Колос», виховував юних футболістів у рідному селі.

«Ми всі знали зразкову українську родину Сухенків. Вони відчайдушно захищали рідне село, коли настала лиха година, і загинули, як герої», – написали у спільноті Бучанського футболу.