Старшина ІІ статті Ігор Савера поліг 29 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок ракетного обстрілу в районі села Бурлача Балка Одеської області. Захиснику було 30 років.

Ігор народився в українському місті Донецьку. Навчався в багатопрофільному ліцеї №37. Далі вступив до Донецького військового ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2014-му переїхав в Одесу. За два роки підписав контракт із Військово-морськими силами ЗСУ та пішов служити на військовий катер «Чигирин». Був командиром відділення.

На початку повномасштабного вторгнення Ігор зі своїми побратимами першими в морі зустрічали російську авіацію. Вони розвідували ворожу повітряну та корабельну ситуацію в акваторії Чорного моря, здійснювали оборону порту «Південний», порту «Одеса», порту «Чорноморськ», забезпечували групу протимінного контролю в акваторії Чорного моря та річки Дунай для забезпечення безпеки проходження цивільних суден для зернового коридору.

Військовий неодноразово був нагороджений грамотами та подяками за сумлінне виконання службових обовʼязків. Відзначений нагрудними знаками «За взірцевість у військовій службі 2 ступеня», «Ветеран війни», посвідченням і нагрудним знаком «Учасник бойових дій», відзнакою Коїн ВМС ЗСУ Військово-морська база «Південь».

«Ігор, будучи військовослужбовцем ЗСУ, проявив надзвичайну мужність та відданість своїй країні, 8 років свого життя він віддав Батьківщині. Зі слів побратимів, Ігор був дуже сміливим, мужнім, вірним товаришем. Він мав багато планів на життя, які, на жаль, вже не зможе здійснити. Він віддав своє життя за нас із вами. Вдома залишилася його маленька донечка, яка більше ніколи не побаче і не обійме свого тата і яку він не зможе відвести до першого класу. Його смерть стала величезною втратою для мене як дружини, його маленької доньки, сімʼї, друзів і товаришів. Його жертва не буде забута, його памʼять буде жити вічно», – написала його дружина Юлія.

«Ігор був дуже сміливим, мужнім та вірним товаришем. Він мав багато планів на життя, які, на жаль, вже не зможе здійснити. Він віддав своє життя за нас із вами. Найкращий брат, чоловік та батько. Дуже чуйний, добрий, відповідальний і дружній», – розповів рідний брат Олександр.

Поховали захисника в селі Бурдівка Одеської області.

В Ігоря залишились брат, дружина і донька, якій на момент загибелі тата було 5 років.