50-річний боєць Ігор Руденко загинув 9 квітня 2023-го в бою з окупантами біля села Новобахмутівка на Донеччині. Він рятував свого пораненого молодшого сина, також військового, коли сам отримав важкі поранення.

Ігор народився в селі Жовтень Одеської області. Там закінчив школу. З дитинства цікавився технікою. Пройшов строкову військову службу. Коли повернувся, одружився. Подружжя виховувало двох синів. Жили на Вінниччині. Чоловік працював на будівництві та займався ремонтом техніки.

Коли почалася повномасштабна війна, син Ігоря зібрався на фронт. Чоловік вирішив іти разом із ним, щоб «оберігати», як сказав тоді рідним. Так Ігор і Ренат Руденки стали військовослужбовцями Збройних Сил України. Пройшли навчання, Ігор опанував фах кулеметника. І згодом батько із сином у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського вже були на передовій. Воювали на Донеччині. Перший свій бій прийняли під Авдіївкою.

8 квітня 2023 року на Донеччині були важкі бої на тих територіях, які утримувала 35-та бригада. Наступного дня окупанти застосовували танки та важкі артилерію. Під час одного з таких обстрілів Ренат отримав поранення. Ігор був у другій групі, однак коли дізнався про це, відразу вирушив до сина. Знайшов його і витягнув до укриття. Окупанти вирахували їх з безпілотника і почали танковий обстріл. Ігор накрив сина власним тілом. 9 квітня Рінату виповнився 21 рік. Замість привітань батько віддав за нього життя.

«Ціною власного життя Ігор Пилипович врятував сина, з яким разом воювали, виборювали мирне майбутнє для України. Розділяємо біль непоправної втрати та висловлюємо щирі співчуття рідним загиблого Захисника України. Вічна пам'ять і слава українському воїну, який захищав Україну та кожного з нас. Його героїчний подвиг житиме у пам’яті майбутніх поколінь», – зазначили в Іллінецькій міській раді.

Ігоря поховали в селі Даньківка Вінницької області.

У нього залишилися дружина і двоє синів.