Військовослужбовець Ігор Прокопенко, позивний Гантеля, загинув під час теракту в ніч проти 29 липня 2022 року, перебуваючи в російському полоні в колонії тимчасово окупованого селища Оленівка на Донеччині. Воїну був 21 рік.

Ігор був родом із Мелітополя, що у Запорізькій області. Закінчив девʼять класів тамтешньої школи, а потім здобув фах верстатника в училищі. До окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» потрапив у січні 2022-го. До цього служив два роки за контрактом в Нацгвардії. На базі в Урзуфі, де він проходив навчання, його і застало повномасштабне вторгнення.

Ксенія Прокопенко, старша сестра, згадує, що востаннє бачилася з братом на новорічні свята.

«24 лютого у мене було коротке листування з братом, звідки я й дізналася, що вони з Урзуфа вирушають до Маріуполя. Без деталей. Переймався, щоб все було добре з батьками й з нашим молодшим братом. Бо Ігор знав, що ворожі війська заходять у Мелітополь. Я відповіла, що за всіх потурбуюся, головне, щоб з ним все було добре, і щоб він повернувся додому», – каже сестра.

Ксенія додає, що їй та батькам рідко вдавалося поспілкуватися з Ігорем: за всі 86 днів оборони Маріуполя він разів п’ять виходив на зв’язок. 21 квітня брат з сестрою розмовляли востаннє.

«Ситуація зараз важка, але в полон я виходити однозначно не буду. Якщо потрібно буде виходити в полон, то я підірву себе гранатою», – цитує брата Ксенія.

16 травня рідні побачили звернення командира Дениса Прокопенка щодо виходу з «Азовсталі» у полон. Ксенія на жодному відео і фото не побачила брата, тому не була впевнена, чи вийшов Ігор з меткомбінату. А зранку 30 липня з'явились списки, які надали російські ЗМІ. Під другим номером – Ігор Прокопенко. Так родина дізналася, що їхній син і брат загинув під час теракту. Результати ДНК-експертизи родина чекала з жовтня 2022-го. Повідомлення про збіг вони отримали 23 травня 2023 року.

У спогадах Ксенії брат – добряк, який завжди всім допомагав і готовий віддати останнє. З вулиці приносив додому котів і собак. Хотів жити та подорожувати, зокрема побувати в Карпатах, сходив в похід у гори. Ще у нього була мрія – відремонтувати батьківський будинок в Мелітополі.

В Ігоря залишилися батьки та сестра.