top of page
Ігор Кобилянський

Ігор Кобилянський

26 квітня 2022 року

Старший сержант Ігор Кобилянський на псевдо Puma загинув 26 квітня 2022 року поблизу села Таврійське Херсонської області. Внаслідок ворожого мінометного обстрілу воїн отримав численні осколкові поранення, несумісні з життям. Майже два роки вважався зниклим безвісти. Захисникові було 46.

Народився боєць на Одещині в селищі Слобідка. Вищу освіту здобув у Одеському національному технологічному університеті. 17 років пропрацював у АТ «Одеський припортовий завод». Проживав у місті Південне. На дозвіллі захоплювався туристичними походами та риболовлею.

З перших днів повномасштабної війни боронив країну в складі 28-ї окремої механізованої бригади. Служив командиром 3-го гранатометного відділення протитанкового взводу 3-го механізованого батальйону. Нагороджений почесною відзнакою «За заслуги перед містом».

«Ігор пішов добровольцем наступного дня після початку вторгнення. Зі слів побратимів загинув під час мінометного обстрілу позицій, коли їх намагалися евакуювати. Він не міг лишити свого солдата Григорія Чеботюка, який був поранений в ногу. Коли він накладав йому турнікет, поряд розірвалася міна. Вони майже 2 роки вважалися зниклими безвісти, бо ці території потрапили під окупацію. За цей час ніхто з близьких не мав спокою, бо невідомість – тяжке випробування, від надії до відчаю весь цей час. Він не зміг би далі жити, якби не повернувся до пораненого хлопця», – розповіла колишня дружина Наталія.

Поховали захисника на Южненському кладовищі міста Південне Одеської області.

В Ігоря залишились син Максим, донька Ольга та мама Ніна Григорівна.







Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Таврійське, Херсонська область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page