23-річний військовий льотчик Ігор Мороз загинув 8 березня 2022 року у бою з окупантами за Київ. Під час виконання бойового завдання з ураження живої сили і техніки ворога вертоліт Ігоря був збитий. Увесь екіпаж загинув.

Ігор народився у Харкові. Його дід і батько були військовими пілотами, тому питання майбутнього фаху хлопець вирішив швидко. У 2020 році закінчив Харківський національний університет імені Івана Кожедуба. У вільний час любив займатися спортом, читати, вивчати іноземні мови. Цікавився фотозйомкою. Але головним його захоплення була авіація.

Після випуску молодий офіцер потрапив на службу до 11-ї окремої бригади армійської авіації. Був льотчиком-штурманом вертольота.

З перших днів повномасштабної війни Ігор захищав українське небо над столицею від окупантів. Він успішно та мужньо нищив ворога, але до перемоги офіцеру не судилося дожити.

«Він зустрів війну на авіабазі Васильків. Під бомбардуванням перелетів на безпечний майданчик у Києві. Після цього майже кожного дня здійснював 2-3 бойові вильоти в райони Ірпеню, Гостомеля, Житомирської траси. Встигали тоді тільки перезаряджатися і знову летіли знищувати ворога. 8 березня Ігор полетів у небо назавжди. За пару днів до загибелі я сказав йому, що не хочу помирати і мені дуже страшно. Він відповів: «Мені теж страшно. Але це наш обов'язок». Ігор був сміливішим за всіх, хто був там, я бачив по очах... У день загибелі його дівчина написала, щоб він не геройствував і пам'ятав про родичів. На що Ігор відповів: «Я буду боротися за Україну до останнього, все інше неважливо». Він – приклад справжнього чоловіка, друга, громадянина і офіцера», – розповів найкращий друг і побратим полеглого воїна Павло.

До загибелі офіцера подали на нагородження орденом Данила Галицького, але указ був підписаний вже після його смерті. Посмертно Ігорю Морозу також присвоєно звання капітана та нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Поховали Героя на батьківщині батька – у місті Остер Чернігівської області.

В Ігоря залишилися батьки, сестра і двоє братів.