Десантник Григорій-Гайк Степанюк, позивний Грифон, поліг 21 червня 2023 року в бою на Східному напрямку фронту. Виконуючи бойове завдання в районі села Новомихайлівка на Донеччині, отримав смертельні поранення. Воїну назавжди 31.

Григорій-Гайк народився в молдовському місті Тирасполь. У дитинстві через Придністровський конфлікт переїхав з родиною до України. Жив на Хмельниччині. Після школи навчався на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, де був одним із найкращих студентів. Мав багато захоплень: шахи, стрільба з лука, волейбол, футбол, легка атлетика. Любив подорожувати. Цікавився історією, археологією та географією, а також – фінансами й економікою. За період військової служби до інтересів додалися вибухотехніка, аеророзвідка та медицина. Постійно займався саморозвитком і вдосконалював свої знання. Хотів опанувати мови програмування. За що би не брався, всюди досягав успіху. Григорій-Гайк любив життя і казав, що воно прекрасне. Після закінчення університету переїхав у Казахстан, де 8 років працював на керівних посадах.

Після повномасштабного вторгнення російських окупантів чоловік повернувся до України та приєднався до ЗСУ. Військову підготовку проходив в Британії. Згодом поповнив лави 79-ої окремої десантно-штурмової бригади, де обійняв посаду старшого стрільця. Разом із побратимами боронив Донеччину.

«Він був найкращим і люблячим чоловіком. Ми були всесвітом одне для одного, будували плани та мріяли, у нас все життя було попереду. Він мав бути чудовим батьком для наших дітей. Ми одружилися за декілька місяців до його загибелі. Після закінчення війни планували брати шлюб у Вірменському храмі у Львові, але, на жаль, не встигли. Чин прощання з Григорієм-Гайком відбувся саме в цьому храмі», – розповіла Ольга-Ніколь Цапенко.

Посмертно солдат Степанюк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Похований Герой на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові.

У нього залишилися дружина Ольга-Ніколь, брат Сергій з дружиною Лілією та донькою Меланією, брат Богдан, бабуся Галина, тітка Анастасія, її діти: Максим, Іван та Анна, дядько Сергій, друга мама Олена, тітки Гаяне та Розана, сестра Наіра та племінниці Аріне, Нуне і Меліне, сестра Анна та брат Армен, а також багато близьких, яким він був як рідний.