62-річний Геннадій Сківський загинув під час російського обстрілу 3апоріжжя 22 березня 2024 року. Він був водієм тролейбуса і їхав греблею Дніпровської ГЕС, по якій поцілили російські військові.

«Геннадій був черговим водієм, а це справа лише для дуже досвідчених. Відвозив і забирав з роботи працівників. Якраз тієї ночі він мене привіз додому, – розповіла цивільна дружина загиблого Наталія Меркулова, яка працює водійкою трамвая. – На момент обстрілу Гена у тролейбусі був один. Після першого прильоту він не розгубився, а встиг поставити машину на ручник, що свідчить про його професіоналізм. Відкрив задні двері, взяв телефон, намагався зателефонувати диспетчеру, проте вже не зміг…»

Геннадій Сківський був родом із Запоріжжя. Закінчив технікум, де здобув освіту моториста. Служив в армії. Із 1980-х працював водієм тролейбуса. Навчав цій справі інших. У вільний час обожнював збирати електропристрої, а ще – готувати. Мав папугу, кота і собаку, яких дуже любив.

«Я знала Геннадія із 1987 року, стажувала у нього. Це був інструктор від Бога, усе міг розказати, детально розʼяснити. У житті надійнішого колеги, аніж він, я не зустрічала. Він міг покинути все та побігти на допомогу іншим, дати пораду, виконати кожне прохання – навіть якщо це здається неможливим. Без перебільшень, людина з великої літери, і змиритися з тим, що його немає, ми не можемо», – додала колега Ольга Ярочкіна.

У 55 років Геннадій міг вийти на пільгову пенсію, проте, як каже дружина Наталія – він марив тролейбусом, і залишився працювати.

«Добрий та хазяйновитий чоловік. Часто шукав нові рецепти в інтернеті, щодня розповідав, що сьогодні приготує… Він варив борщі для моєї подруги, яку доглядаю, і так їй подобалася ця страва від Гени», – додала Наталія.

У Геннадія Сківського залишилися мама, цивільна дружина, брат, сестра, діти і племінники.