82-річна Ганна Приходько загинула в себе на подвір'ї в місті Барвінкове Ізюмського району Харківщини. 17 червня 2022 року під її будинок прилетів касетний снаряд.

Після окупації Ізюму Барвінкове щодня потерпало від обстрілів росіян. Вони підійшли до міста за десяток кілометрів.

«Коли мер міста оголосив про евакуацію населення, хрещена категорично відмовилася їхати. Мала хворі ноги, казала, що їй тяжко, – розповідає Галина, похресниця Ганни Приходько. – Обстріли ставали все інтенсивнішими. Хрещена боялася, але була з почуттям гумору. Казала, як кожного вечора гарно купається, бо думає, що це її остання ніч.

Зранку 17 червня був сильний двогодинний обстріл. Крайню до своїх позицій вулицю окупанти знищили вщент. Важкою була ситуація в центрі міста.

«Коли стихло, хрещена вийшла з відром на подвір'я. Звідки не візьмися – приліт. Касета впала прямо в неї перед вікнами. Хрещеній перебило шийний відділ хребта, розбило стегно. Врятувати її не змогли», – каже Галина.

Ганна Василівна народилася в Барвінковому. Незабаром почалася Друга світова війна. Її батько пішов на фронт.

«Вона часто згадувала, як її маленьку високо над головою піднімає батько і каже, щоб трималася, він повернеться. Але тато опинився серед безвісти зниклих. Коли я ходила до школи, ми навіть намагалися його знайти, але марно. Тепер його ім'я – на меморіалі загиблих воїнів. Це місце для хрещеної було особливе», – додає Галина.

Після школи Ганна Приходько вступила до аграрного вузу в Одесі. Вивчилася на економістку. Все життя працювала головною економісткою у великому колгоспі. Була депутаткою місцевої ради Барвінкового.

«Вона дуже любила подорожувати ще з часів навчання в Одесі. Зараз це модно, а тоді було чимось незвичним. Зі своєю подругою Ніною Василівною були багато де. Особливо любила подорожувати на кораблях, хоча не вміла плавати. І всюди мала знайомих. Завдяки їй я відкрила багато країн, бо брала мене з собою. А ще хрещена мала великий малинник. Любила про нього дбати і пригощати нас урожаєм, – продовжує похресниця. – Була доброю і чуйною людиною, мала багато друзів – вони до неї постійно приїжджали з інших міст, бо всюди залишала зв'язки. Ми мали дуже теплі стосунки. Хрещена мені всіляко допомагала і підтримувала».

Ганна Приходько не мала власної родини. В неї залишилася молодша сестра від другого шлюбу матері.