Під час боїв у Маріуполі в квартирі Ганни Ксенофонтової, яка мешкала в Кальміуському районі, вибуховими хвилями повибивало вікна. 84-літня жінка нездужала й була прикутою до ліжка. 1 квітня 2022 року вона померла від холоду.

Ганна народилася 8 серпня 1937 року в Маріуполі. Працювала швачкою – шила одяг на замовлення. Останні роки життя була на пенсії. Рідні пригадують її доброзичливою, життєрадісною, усміхненою.

«Часто після того, як гостювала у бабусі, назад я вже їхала, наприклад, з новою спідницею… Мама завжди мені казала, що найбільше з усіх рідних я схожа на бабусю Ганну. Весною 2021-го ми вперше були в неї з моїм сином. Відвідали, привезли подарунки. Сподівалися, що наступного літа поїдемо ще й в село Кременівка, що неподалік, відпочивати. У дитинстві я там проводила час і це були незабутні миті. Так хотілося, щоби мій син також це відчув, але сталося все по-іншому», – розповіла онука Катерина Самойленко.

Останні роки за Ганною Ксенофонтовою доглядала її племінниця Лідія з Кременівки, яка залишилася з жінкою і під час повномасштабного вторгнення. У Ганни була серцева недостатність. Пересувалася вона на ходунках, а згодом дуже ослабла і стала прикутою до ліжка.

«Бабуся, живучи з тіткою Лідою, перевтілилася, розквітла, була щасливою. Бодай раз на день та її називала мамулею», – пригадує Катерина Самойленко.

Унаслідок постійних обстрілів у квартирі Ганни Ксенофонтової, що на вулиці Сєченова, вибило вікна. Стало дуже холодно. Щоби хоч трішки зігрітися, потрібно було рухатися, а вона не могла. Також Ганна майже не їла, не пила. 1 квітня 2022 року вона замерзла…

«Деякий час після початку вторгнення ми із сином були за кордоном, я шукала інформацію про рідних у всіх групах та каналах. Лише у квітні тітка Ліда знову вийшла на звʼязок, і тоді я дізналася, що бабуся померла. Задерев’яніла…», – додала онучка Катерина.

Спершу Ганну Ксенофонтову поховали біля дому, а згодом вдалося її перепоховати.

У загиблої залишилися донька, онуки, правнуки, сестра та племінниця.