top of page
Галина Міненко
25 березня 2022 р.
68-річна Галина Міненко загинула 25 березня 2022 року в селі Анисів на Чернігівщині. Село не було в російській окупації, однак із перших днів повномасштабної війни під час наступу на Чернігів ворог його регулярно обстрілював.
25 березня 2022, коли обстріли стихли, Галина вийшла з погребу на вулицю. У той момент раптово прилетів ще один снаряд – він розірвався біля її дому. Удар був таким сильним, що хвіртку вирвало з «корінням» і відкинуло на кілька метрів від будинку. Галину поранило осколками й вона загинула на місці. Тоді загинув також сусід жінки Олександр Дуденко.
Галина народилася в Білорусі. Там зустріла першого чоловіка, з яким переїхала в Україну – до Анисова Чернігівської області. Втім сімейне життя у пари не склалося. Після народження доньки вони розлучилися. Галина залишилася жити в Анисові, згодом одружилася вдруге. З чоловіком Миколою прожила 45 років.
Усе життя Галина працювала з тваринами. Була дояркою у місцевому колгоспі. Брала участь у змаганнях операторів машинного доїння. Посіла перше місце в Україні і третє в тодішньому СРСР.
Після цього Галина вступила до Харківського сільськогосподарського інституту, де отримала освіту зоотехніка. До пенсії майже 20 років працювала за спеціальністю на сільськогосподарському підприємстві в Анисові.
«Мама завжди була активною, сильною. Коли брала участь у змаганнях, про неї писали газети та журнали. Вона була головою в нашій родині. Поки мама була жива, ми зі сестрою почувалися дітьми… Я тоді тільки на два дні поїхала в Чернігів перевірити квартиру, мої торгові точки. Ще о 14.00 мама дзвонила і питала, коли я повернуся. А за пару годин зателефонував мій син і сказав, що бабусі більше немає... Нам усім її дуже не вистачає», – сказала донька Ніна.
«Дружина померла в мене на руках, її тіло з голови до п’ят було нашпиговане осколками. Вона ж вийшла, коли затихло… Я тоді натягував електричні дроти на нашій вулиці, щоби було світло… Хто ж знав, що воно прилетить», – сказав Микола Міненко, чоловік загиблої.
Галину Міненко поховали на кладовищі в Анисові. У неї залишилися чоловік, діти та онуки.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page