top of page
Загиблі у війні Росії проти України
![Галина Громова](https://static.wixstatic.com/media/52bed7_8f4bdec7f7e44e5e82c2b084d8341314~mv2.png/v1/fill/w_460,h_460,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/Image-empty-state_edited_edited.png)
Галина Громова
2 березня 2022 р.
Галина Громова потрапила до лікарні №9 у Маріуполі 21 лютого 2022 року, за кілька днів до повномасштабного російського російського вторгнення. У неї була двостороння пневмонія, а коли зробили тест – підтвердили ковід. Галину під’єднали до апарату штучної вентиляції легень, проте вже 1 березня через бойові дії змушені були виписати – у лікарні не було ні тепла, ні світла. Вранці того дня рідні забрали її до помешкання невістки на проспекті Будівельників. Там 2 березня 2022 року Галина Громова померла.
«Нам сказали приїхати і забрати бабусю, бо всіх евакуйовують. Залишали лише тих, хто не міг ходити. Коли ми приїхали о десятій ранку, то там вже майже нікого не було», – розповіла невістка Ірина Громова.
Галині Громовій було 83 роки. Вона народилася у селі Колибань (Білорусь). У юності переїхала в Україну, оселилася в Маріуполі. У 18 років почала працювати. Понад 40 років була медичною сестрою в урологічному відділенні міської лікарні №1. У вільний час любила читати, спілкуватися з колегами. Останніми роками часто бувала на дачі, де обожнювала висаджувати рослини.
«Галина Корніївна працювала під керівництвом відомих в Україні лікарів, як-от Михайла Самойловича (до 1962 року), а потім Василя Візєнкова. У них був дуже дружній колектив, а Галина Корніївна пам'ятала всі дні народження – і медсестер, і лікарів, усі дати професійних свят. Така комунікабельна, товариська, дружелюбна була... Завжди, коли була потреба, приходила на допомогу», – додає невістка Ірина.
У Галини Громової залишилися син, невістка, онук та інші родичі.
Розкажіть про цю історію іншим
bottom of page