top of page
Федір Запорожченко
30 липня 2024 р.
61-річний Федір Запорожченко з села Мала Комишуваха Ізюмського району Харківщини загинув 30 липня 2024 року. Він підірвався на міні.
17 лютого 2022-го, перед повномасштабною війною, Федір поховав дружину. Коли почався ворожий наступ, син був в іншій області й не зміг приїхати до батька. Федір залишився сам. Село потрапило окупацію ворога.
«Батько ходив селом вільно, не боявся окупантів. Вони вирішили, що він коригувальник вогню. Кілька разів забирали на допити. У травні вивезли в Ізюм. Дві доби протримали з мішком на голові. Батько розповідав, що його ставили на коліна, тикали в потилицю автоматом. В нього здали нерви і він на них вилаявся: «Стріляй вже, якщо зібрався! Що ти він мене хочеш?». Його відвезли до ФСБ, але і там батько не здався. На наступний день відпустили. Він прийшов у село, а будинку вже не було. Сусіди розказали, що окупанти все пограбували, попсували техніку, мотоцикл, мопед і підпалили хату», – розповідає син Іван.
Увесь цей час Іван не мав зв'язку з батьком. Після звільнення приїхав у село. Пропонував татові виїжджати, але він відмовився. Жив у вцілілій літній кухні.
«30 липня 2024 року його знайшли мертвим у машині біля фермерського господарства, де підробляв сторожем. Наступив на міну. Мав відірвану праву ступню і поранену ліву ногу. Помер у машині, до неї якось дібрався від місця вибуху. Я дивуюся, як він, із пораненнями, зміг долізти до машини», – додав син.
Федір Запорожченко народився в Ізюмі. Працював на бійні, водієм, будівельником. В 1990-х із родиною переїхав у село, завів господарство. Останнім часом працював охоронником.
«Батько вмів усе робити. Міг покласти піч, зробити камін. Сам змайстрував мотоблок. Міг машину розібрати до гайки і назад зібрати. Любив полювання і мене до цього привчив. Був безстрашний. Коли я приїжджав, дозволяв ходити селом лише з ним, бо знав, де немає мін. Мінери розмінували тільки основні дороги, а за менші ніхто не брався. Батько взявся їх розміновувати. Придумав спеціальний пристрій з труб. Відходив на безпечну відстань. Смикав за мотузку, труба скочувалася, а вибуховий предмет детонував. Останнього разу казав, що вже підірвав 92 міни», – додав Іван.
У Федора Запорожченка залишився син.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page