top of page
Загиблі у війні Росії проти України
![Єлисей Рябоконь](https://static.wixstatic.com/media/52bed7_22be29dbbdf94a00948ba8e049ea0d1a~mv2.png/v1/fill/w_460,h_460,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/Image-empty-state_edited_edited.png)
Єлисей Рябоконь
11 березня
«11 березня росіяни дали нам дозвіл на виїзд. Навіть махали нам на прощання та побажали удачі. Потім, коли ми переїздили поле, вони почали стріляти в нас з усіх боків», ‒ пригадує мати двох синів Інна.
Коли почалася війна, Інна з дітьми застрягли в селі Перемога під Києвом: молодшому — три роки, а старшому, Єлисею Рябоконю, ‒ 13.
Чесному, скромному хлопчику, який допомагав іншим та не любив битися, тепер завжди буде 13.
Сім'я намагалась вибратись з Перемоги, яка ще на той час була під окупацією: спершу вони йшли пішки, а потім змогли виїхати колоною з п'яти машин. Росіяни чітко бачили, що там лише жінки та діти, випустили людей, помахали їм вслід, а потім підступно розстріляли авто.
Тоді загинуло семеро людей, серед яких був Єлисей. Червона шапка, в якій був хлопчик, наскрізь пробита кулями. Біла футболка, яку він одягнув поверх куртки, щоб росіяни бачили — він мирна людина, залита кров'ю.
Інні вдалось врятувати свого трирічного сина, потягнувши його за капюшон куртки. Жінка каже, що молодша дитина — єдина причина для неї жити далі.
«Я хочу, щоб світ знав про злочини Росії. Я хочу, щоб кожна жертва була врахована. Я хочу, щоб Росія відповідала за людей, дітей і жінок, яких вони вбили на нашій землі», ‒ каже вона.
🕯️Світла пам'ять!
Розкажіть про цю історію іншим
bottom of page