top of page
Єлисей Рябоконь

Єлисей Рябоконь

11 березня

«11 березня росіяни дали нам дозвіл на виїзд. Навіть махали нам на прощання та побажали удачі. Потім, коли ми переїздили поле, вони почали стріляти в нас з усіх боків», ‒ пригадує мати двох синів Інна.

Коли почалася війна, Інна з дітьми застрягли в селі Перемога під Києвом: молодшому — три роки, а старшому, Єлисею Рябоконю, ‒ 13.

Чесному, скромному хлопчику, який допомагав іншим та не любив битися, тепер завжди буде 13.

Сім'я намагалась вибратись з Перемоги, яка ще на той час була під окупацією: спершу вони йшли пішки, а потім змогли виїхати колоною з п'яти машин. Росіяни чітко бачили, що там лише жінки та діти, випустили людей, помахали їм вслід, а потім підступно розстріляли авто.

Тоді загинуло семеро людей, серед яких був Єлисей. Червона шапка, в якій був хлопчик, наскрізь пробита кулями. Біла футболка, яку він одягнув поверх куртки, щоб росіяни бачили — він мирна людина, залита кров'ю.

Інні вдалось врятувати свого трирічного сина, потягнувши його за капюшон куртки. Жінка каже, що молодша дитина — єдина причина для неї жити далі.

«Я хочу, щоб світ знав про злочини Росії. Я хочу, щоб кожна жертва була врахована. Я хочу, щоб Росія відповідала за людей, дітей і жінок, яких вони вбили на нашій землі», ‒ каже вона.

🕯️Світла пам'ять!

Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Перемога, Київська область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page