top of page
Дмитро Євдоченко
11 березня 2022 р.
15-річний Дмитро Євдоченко загинув 11 березня 2022 року біля села Бірки на Чернігівщині. Він із рідними їхав у автомобілі, хотіли евакуюватися з окупованої місцевості. Авто розстріляли російські військові. Мама юнака, Марина, також загинула.
Дмитро жив у Києві. 25 лютого 2022 року вони з мамою вирішили їхати зі столиці в Чернігівську область – у село Піски на дачу до знайомого. Тоді Київ обстрілювали. Родина сподівалася, що на Чернігівщині буде спокійніше. Батько Сергій мусив залишитися в місті через роботу – він працівник підприємства, що заправляє киснем балони для хворих.
Дмитро з матір'ю провели в селі Піски кілька днів. Потім туди зайшли російські війська. У Пісках зникло світло, харчі в будинку закінчувалися.
«Ввечері всі, хто був на дачі, вирішили виїжджати. Близько 12.00 наступного дня сіли до машини. По дорозі брат Марини Роман зупинився біля якогось блок-посту. Це були наші, дозволили їхати далі. Тільки ми почали рушати, як Роман побачив попереду солдата – той скочив у канаву. Видно, щось побачив… Після цього почався вогонь. Маринка з Дімою сиділи позаду, їх – на смерть... Також вбили сусідку тьотю Аню. Тещі після поранення ампутували обидві руки», – розповів Сергій Євдоченко.
Ввечері українські військові змогли забрати тіла загиблих з місця обстрілу.
Дмитро народився у Києві. Грав за столичний футбольний клуб «Атлет». Туди його віддали ще шестирічним.
«Діма був перспективним футболістом, хоча й не дуже хотів професійно займатися спортом. Ми його добре виховали, був ввічливим. У під'їзді, в ліфті зі всіма вітався. Зовні – копія мами. Вона його дуже любила. Особливо прив'язалася після того, як у дитинстві син перехворів на тромбоцитопенію – мав нестачу тромбоцитів у крові. Тоді Діма лежав в онкологічному відділені... Ми з сином часто гуляли по Києву: де тільки з ним не лазили! Коли в Одесі через обстріл 2 березня 2024 року загинули діти, я два дні плакав. Я дуже люблю дітей. Коли десь бачу маму з сином, який на Діму схожий, стає вкрай важко», – сказав Сергій Євдоченко.
У Дмитра Євдоченка залишився батько.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page