Молодший сержант Дмитро Тимченко, позивний Дімон, загинув 7 листопада 2023 року внаслідок вибухової травми під час бою в селі Кліщіївка, що на Донеччині. Захиснику було 30 років.

Дмитро родом із села Розкішне Луганської області. Значну частину свого життя віддав військовій справі. У квітня 2013-го підписав перший контракт. Планував заробити грошей та піти навчатися. Спочатку служив у Луганську. Через рік переїхав з військовою частиною в Дніпропетровську область, а потім – у Краматорськ. Був учасником АТО. Згодом служив у військовій частині в Золотоноші.

На початку 2018 року перевівся в 93-тю окрему механізовану бригаду «Холодний Яр». Служив у мінометній батареї.Пізніше таки вступив до Навчально-наукового інституту педагогіки та психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, але закінчити його не встиг.

У вільний час любив читати книги на військову тематику, підтримував фізичну форму. Разом із нареченою планував придбати власне житло у Дніпрі.

Початок повномасштабної війни Дмитро зустрів у Харківській області, де отримав контузію. У квітні 2022-го став на захист Ізюмського напрямку; брав участь у боях за село Заводи; тримав оборону біля Великої Комишувахи. Із середини серпня до кінця грудня 2022 року обороняв Соледар, а в січні 2023-го – Бахмут, де пробув до кінця червня. Із серпня того ж року почав виконувати завдання зі звільнення-оборони села Кліщіївка Донецької області, де і загинув.

За час служби військовий був нагороджений медалями: «Захисник Соледара» та «Золотий Хрест».

«Дмитро був дуже доброю та щирою людиною. Таких, як він, більше нема… Надійна людина – до нього можна було звернутися за допомогою у будь-якій справі, але, коли в нього були проблеми, він нікому про них не розповідав», – сказала наречена загиблого Олена Жук.

Дмитра поховали на Краснопільському кладовищі у Дніпрі.

У воїна залишилися наречена, мама і бабуся.