Головний сержант Дмитро Ткачук, позивний Tkih, загинув 29 березня 2022 року біля села Кам'янка Ізюмського району Харківщини. У бою з ворогом отримав смертельні поранення внаслідок артилерійського обстрілу. За 4 дні до цього захиснику виповнилося 29 років.

Дмитро Олегович народився в селі Долинівка Житомирської області. Здобув освіту спеціаліста з права у Подільському державному університеті. Проте все своє життя присвятив військовій службі, яка і була його найбільшим захоплення.

2013 року підписав контракт із 95-ою окремою десантно-штурмовою бригадою ЗСУ. Брав участь в АТО/ООС в Донецькій та Луганській областях. Ще на початку отримав поранення в бою біля міста Торез, та після лікування і реабілітації продовжив службу.

Початок повномасштабного вторгнення Дмитро зустрів разом із побратимами у Нью-Йорку Донецької області. Він був головним сержантом роти у 13-му батальйоні. Згодом їхній підрозділ відправили боронити Харківщину, де боєць і прийняв свій останній бій.

За період служби десантник був відзначений такими нагородами: «Захисник Вітчизни» (2015), «За зразкову службу» (2015), орден «За мужність» ІІІ ступеня (2019) та орден «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).

«Діма був дуже відвертим, завжди вислуховував людей, ставився до робочих питань, як до своїх особистих. Він завжди говорив: «Кожен робить справу, яку вміє, от і я роблю, що вмію». Він умів досягати поставленої мети, був дуже світлою, чесною, добросовісною людиною! Людиною слова і діла, його поважали всі, він був професіоналом своєї справи. Діма дуже старанно ніс службу, за що був нагороджений державними нагородами, отримав велику кількість подяк за службу, був учасником міжнародних навчань. Мій брат любив свою Батьківщину, був відданим патріотом. Він віддав кращі роки свого життя Україні», – розповіла його рідна сестра Тетяна.

Певний час захисник вважався зниклим безвісти. Його поховали в рідному селі 16 жовтня 2022 року.

Вдома на Дмитра чекали мама, сестра та племінниця.