top of page
Дмитро Столпаков

Дмитро Столпаков

9 березня 2022 р.

33-річний Дмитро Столпаков загинув 9 березня в Ізюмі на Харківщині. Чоловік із родиною жив у будинку на Першотравневій, 2, який росіяни обстріляли з танка, а потім завдали по ньому авіаударів.

Дмитро з рідними ховався від обстрілів у підвалі, але це не вберегло. Загинули також дружина Дмитра, дві доньки, тесть із тещею, молодша сестра дружини та її бабуся. Загалом цей авіаудар забрав життя 50 людей.

Дмитро народився у Капитолівці неподалік Ізюма, там ходив у школу. Мав здібності до природничих наук, особливо математики. Займався спортом, грав у футбол за команди Ізюмського району. З дитинства любив рибалити.

Однокласниця Анна Слюсаренко пригадує загиблого дуже енергійним та життєрадісним.

«Пам’ятаю його усмішку, коли виходив на поле… Брати Столпакові (інший брат Дмитра загинув кілька років тому, – ред.) були високі і красиві. За ними впадали всі дівчата школи», – пригадує Анна.

Після 9-го класу Дмитро вступив в ізюмський аграрний ліцей №61 на спеціальність «агроном». З юнацьких років підробляв на будівництві. Згодом їздив на заробітки за кордон. А останнім часом працював на пилорамі.

Дмитро був сім’янином, піклувався про родину, а родина – вболівала за нього.

«На кожному його матчі Олена обов'язково була присутня для підтримки, – розповіла Анастасія, подруга дружини Дмитра. – Я завжди милувалася їхньою родиною. Їх разом ми знайшли під завалами. Це величезне горе, в яке важко повірити. Люди жили, кохали одне одного, будували плани, виховували дітей. Поки одного разу до їхнього будинку не прийшов «рускій мір».

У Дмитра Столпакова залишились сестра і мама Маргарита Смолярова. Жінка дізналась про загибель сина та його родини з відео у фейсбуці.

«Я думала, що зійду з розуму. До останнього не могла повірити, що все це правда…», – сказала мама Дмитра.

Розкажіть про цю історію іншим

Інші загиблі

Ізюм, Харківська область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page