Молодший сержант Дмитро Шастун загинув 14 травня 2022 року на заводі «Азовсталь» в Маріуполі Донецької області. Внаслідок бомбардування він разом із побратимами опинився під завалами бетонних плит. Захиснику було 49 років.

Дмитро народився в Маріуполі. Закінчив там школу №65. Працював на «Азовсталі» слюсарем. Із 2015 року проходив військову службу на ділянці відповідальності 1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Із першого дня повномасштабної війни із військовослужбовцями інших підрозділів добровільно брав участь в обороні Маріуполя.

«Діма був патріотом, хотів захищати країну. У військомат пішов добровільно. А мені сказав, що повістку отримав на заводі. Зізнався через три місяці, коли відправляли на підготовку. Востаннє з ним переписувалися на Великдень. Я відчувала, що він прощається. Просив берегти дітей. Говорив, що любить нас. В день його загибелі його мама розповіла мені про сон. Діма просив допомоги: «Врятуйте мене, мені дуже боляче». Про те, що з ним трапилося, нам написали його побратими. Був бомбовий удар і 13 воїнів загинули під завалами бетонних плит. Із Дімою був і чоловік моєї сестри Вова Пляшечка. Вони з Дімою ровесники. Разом росли, разом пішли воювати і разом загинули. Тіла нам досі не передали. Геолокацію знає командир, але поки що немає доступу», – розповіла дружина Вікторія Шастун.

«Часто бачу Діму в снах. Нічого не каже. Але доглянутий і чистий. Ми з ним прожили 12 щасливих років. У мене це другий шлюб, у Діми – перший. Були знайомі з дитинства. Одружилися, коли йому було 36 років, а мені 32. Він казав: «Я тебе чекав усе життя». Народили з ним дочку. Від першого шлюбу в мене є син. Діма виховував його як рідного. Навчив усього, що сам умів робити. Був працелюбний, мав золоті руки. Вмів і машину відремонтувати, і електрочайника, і опалення провести, і ремонт в будинку зробити. Його так само всьому навчив батько. Діма балував мене, на будь-яке свято купляв мені щось із прикрас. Планували купити будинок, подорожувати. Встигли побувати в Карпатах і Туреччині. Мріяли поїхати в Єгипет», – розповіла дружина Вікторія Шастун.

Посмертно захисник нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У Дмитра залишилися батьки, дружина, син і дочка.



***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.