Старший солдат Дмитро Прохоров поліг у бою з російськими окупантами в селі Борисівка Харківської області 24 лютого 2022 року. Під час захисту державного кордону України воїн отримав вибухову травму в результаті ракетно-артилерійського обстрілу.

Дмитрові було 24 роки. Він народився в селі Васильків Черкаської області. Навчався у місцевій школі. Потім вступив до Васильківського професійного ліцею. У цивільному житті працював разом із батьком у Київській області на складі овочів і фруктів.

У 2020-2021 роках проходив строкову військову службу в Кінологічному навчальному центрі ДПСУ та на ділянці Харківського прикордонного загону. Обіймав посаду оператора групи комплексу відеоспостереження та сигналізації відділення зв'язку відділу прикордонної служби «Веселе».

«Дмитрик був хорошою людиною, порядною, мужньою. Ніколи нікого не кидав у біді. Ми з ним мріяли створити сімʼю, виховувати діток, дуже кохали одне одного… Коли я дізналась, що ДНК-тест підтвердив загибель Дмитра, частина моєї душі наче вмерла разом з цією звісткою. Я в думках ніколи не припускала, що в 19 років стану вдовою, навіть не встигнувши одружитися», – написала Ірина Кільченко, наречена загиблого.

Посмертно Дмитро Олексійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Тіло Дмитра довго шукали і тільки після звільнення Харківщини від окупантів рідні змогли зробити ДНК-тест. Дані співпали 27 січня 2023 року. Поховали захисника 1 лютого 2023-го в рідному Василькові.

У Дмитра залишилися батьки, наречена, тітка, бабуся.