top of page
Дмитро Ликов

Дмитро Ликов

5 вересня 2022 року

Військовослужбовець Дмитро Ликов, позивний Метро, загинув 5 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Званівка на Донеччині. Захиснику було 36 років.

Дмитро народився і жив у місті Бровари Київської області. Навчався у школі №5. У 2004 році закінчив Київське вище професійне училище залізничного транспорту, здобув професію помічника машиніста електровоза. Працював у Київському метрополітені: спочатку був машиністом, потім – слюсарем з огляду та ремонту локомотивів. У вільний час любив їздити на природу та збиратися родиною.

Під час повномасштабної війни, у березні 2022-го, Дмитро пішов добровольцем, не чекаючи повістки. Був мобілізований на посаду стрільця до роти охорони 2-го відділу Чернігівського РТЦК та СП. У травні був переведений до 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи на посаду гранатометника. Пізніше обійняв посаду старшого водія.

«Мій чоловік дуже мужній, сильний, наполегливий, завжди боровся за справедливість. Любив життя, родину, роботу», – розповіла дружина загиблого Наталія.

«Повістки не чекав, на війну вирішив йти сам. «Не для того, аби стати героєм, а щоб у доньок наших було майбутнє», - пояснив дружині своє рішення Дмитро. Дуже хотів повернутися, але у Званівці під Бахмутом їхню позицію накрило артобстрілом. Дмитро помер від множинних осколкових поранень. Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя, який віддав життя за Україну. Щиро співчуваємо рідним і близьким», – зазначили у Броварській громаді.

Поховали захисника на Алеї Героїв у рідних Броварах.

Вдома на Дмитра чекали дружина і дві доньки.

Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Званівка, Донецька область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page