44-річний сержант Дмитро Коноваленко поліг 25 червня 2024 року біля села Воздвиженка на Донеччині. Під час виконання бойового завдання він зазнав смертельних поранень внаслідок ураження ворожим FPV-дроном.

Дмитро народився і жив у місті Запоріжжя. Здобув середню освіту. В цивільному житті працював торгівельним представником. Займався спортом, отримав звання кандидата у майстри спорту з вільній боротьби. Захоплювався подорожами, любив книги і тварин.

Під час повномасштабної війни чоловік був мобілізований до Збройних Сил України. Воював у лавах 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Обіймав посаду командира обчислювального відділення взводу звукометричної розвідки БУАР.

За гідну службу отримав такі відзнаки: «Сталевий хрест», «Залізний хрест», «Золотий хрест», медалі за оборону України та Авдіївки.

«Чесний, добрий, справедливий, відповідальний. З перших днів повномасштабного вторгнення був на захисті Батьківщини. Його поважали всі: друзі, колеги та побратими. До самої загибелі вірив у нашу перемогу», – так описала захисника його дружина Євгенія.

Поховали військового на Алеї Героїв Капустяного кладовища міста Запоріжжя.

У Дмитра залишились батьки і дружина.