27-річний майстер-сержант Дмитро Кляшторний, позивний Гном, загинув 2 серпня 2023 року під час виконання службових обов’язків поблизу села Благодатне на Донеччині. Російська авіабомба впала неподалік автомобіля з Дмитром та двома побратимами. Всі загинули на місці.

Дмитро Васильович народився в селі Глибочок Тернопільської області. У дитинстві переїхав з батьками до міста Деражня Хмельницької області. Навчався в Деражнянському професійному аграрному ліцеї, потім – в Новоушицькому коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету. Також вступив на економічний факультет Тернопільського інституту, але завершити не встиг. З 2015 року жив у місті Івано-Франківськ. З дитинства захоплювався фотографією, малюванням і риболовлею. У вже більш зрілому віці займався футболом, бігом і боксом. Мав багато нагород з бойових мистецтв (ММА) та бігу.

Військова справа була мрією його життя. Ще від початку Революції Гідності він відчував, що має щось зробити заради народу та держави, тому став на службу: спочатку – строкову, а згодом – і контрактну. Служив у Національній гвардії України. Отримав бойовий досвід під час АТО/ООС. Під час повномасштабної війни Дмитро був офіцером бойової групи спеціального призначення 4-го окремого штурмового загону спецпризначення Центру спеціального призначення НГУ «Омега».

Разом із побратимами завжди випробовував себе на міцність, силу духу і витривалість. Брав участь у гонці Race Nation (2021), екстремальні туристичних змаганнях «Доброволець» (2021), змаганнях з високоточної стрільби (2023).

Під час служби військовий отримав багато нагород, зокрема, нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

«Дмитро був дуже чуйний, добрий, веселий і життєрадісний. Попри всі негаразди та стреси, які бувають під час бойових дій, залишався уважним і чуйним чоловіком, сином і другом. Вмів повеселитися в компанії, а на роботі відрізнявся холодним розумом і врівноваженістю. Побратими говорили, що він завжди приймав правильні рішення у стресових ситуаціях. Дуже багато читав і вдосконалював свої знання у військовій справі», – розповіла дружина загиблого Марта.

Поховано Героя на цвинтарі в місті Деражні.

У Дмитра залишилися мама та дружина.