Військовослужбовець Дмитро Хотинський загинув 17 лютого 2023 року в бою з окупантами за місто Бахмут на Донеччині. Воїну назавжди 36.

Дмитро народився і жив у місті Первомайський Харківської області. Навчався у школі №7. Потім із червоним дипломом закінчив місцевий професійний ліцей, де здобув професії муляра, монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, електрозварника ручного зварювання. Працював за фахом, був муляром. Мав хист до ремонту, міг полагодити будь-що. У вільний час любив рибалити з друзями та відпочивати з родиною. Обожнював співати. Любив квіти, і любив їх дарувати.

Під час повномасштабної війни, 18 березня 2022 року, Дмитро став на захист рідної країни, приєднавшись до Збройних Сил України. Служив у 17-му мотострілецькому батальйоні стрільцем-помічником гранатометника. Боронив Бахмутському напрямок. У лютому 2023-го їхню роту перевели до 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Там чоловік обійняв посаду гранатометника.

«Я досі не навчилася жити без найріднішої людини. Дуже його не вистачає, один сум та біль... Мій коханий був людиною надзвичайно прямою та щирою, відкрито заявляв про свою позицію і твердо її відстоював. Дмитро був цілеспрямованим, наполегливим, хоробрим. Він поспішав жити, зробити всі умови для комфортного життя своєї родини. Був надійною опорою, тим захистом, про який мріє кожна жінка. Дмитро був гарним господарем, умів робити все. У свої 36 років мав багато планів і мрій на майбутнє, тільки б жити і жити... клята війна. Мій чоловік пішов захищати нас, щоб ми мали майбутнє. Люблячий сім'янин, добрий, ніжний… моя душа і всесвіт… Він завжди жив, живе і житиме в наших серцях. Моє сонечко назавжди залишиться моїм Героєм, який кохав мене так, як ніхто», – розповіла дружина загиблого.

Поховали захисника на рідній Первомайщині.

Вдома на свого захисника чекали дружина, двоє синів, сестра та племінники.