23-річний солдат Дмитро Дутка, позивні Мітяй і Лис, загинув 9 січня 2023 року біля села Григорівка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельну вибухову травму внаслідок ворожого обстрілу зі ствольної артилерії.

Дмитро народився і жив у селі Лісна Велесниця Івано-Франківської області. Закінчив Івано-Франківське вище художнє професійне училище №3 за спеціальністю «Різьба по дереву і бересту». У 16 років став членом УНСО як юніор, через 2 роки його прийняли в організацію. Працював у «Надвірнянському Лісгоспі». Вів активне та різноманітне життя. Був курсантом програми «Карпатський Легіон». Захоплювався спортом. Був інструктором і тренером з хортингу, кандидатом в майстри спорту України з хортингу, наставником з базового фехтування. Молодіжний активіст, член громадської організації «Краєзнавчо-туристичний спортивний центр «Аркан Стихій», інструктор зі сплавів Дністром.

Під час проходження строкової військової служби у 2020 році Дмитро підписав контракт із ЗСУ. І відтоді служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Під час повномасштабної війни пройшов навчання у Великій Британії. Після повернення обійняв посаду командира відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу у своїй бригаді.

Дмитро неодноразово був відзначений нагородами: медалями «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, «За військову службу Україні», «Захиснику Вітчизни», «За сприяння воєнній розвідці України» ІІ ступеня. Також став повним кавалером ордена «За мужність» – у 2022 році отримав нагороди ІІІ і ІІ ступеня, а вже посмертно – І ступеня.

«Він був найкращий: веселий, розумний, життєрадісний, цілеспрямований. Планів на майбутнє було дуже багато. Він так сильно любив життя! Я дуже пишаюся своїм сином, він справжній Герой України! Дуже велика втрата, дуже боляче втрачати таких молодих хлопців! Цей біль не передати словами, його не загоїти нічим!» – розповіла мама полеглого бійця Тетяна.

Поховали Героя у рідному селі.

Вдома на Дмитра чекали батьки, молодший брат, дружина, бабуся, дідусь.