Десантник Дмитро Бідюк загинув 29 березня 2022 року в бою з окупантами поблизу села Олександрівка на Херсонщині. Захиснику назавжди 22 роки.

Дмитро родом з міста Одеса. Навчався у міській школі №23. Потім здобув фах електрика в Одеському ПТУ. Пройшов строкову військову службу у лавах ДШВ ЗСУ, захистив бордовий берет. Працював охоронником у фірмі «Вестерн». Захоплювався спортом, любив футбол і баскетбол. Планував подорожувати світом із коханою. Мріяв створити власну родину і вже почав зводити будинок для цього, проте не встиг завершити.

На другий день повномасштабного російського вторгнення, 25 лютого 2022 року, пішов до військкомату. Згодом приєднався до 28-ої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Обійняв посаду гранатометника та вирушив обороняти Херсонщину.

«З дитинства був спокійний, добрий, ввічливий хлопець, ніколи не було конфліктів, любив дітей. Він був сміливим воїном, нічого не боявся. Коли йшов на війну, сказав: «Мамо, а хто, як не ми? Треба захищатися, вони повзуть сюди як таргани». І загинув. У наступі 29 березня в Херсоні дві роти бійців загинули. З авіації ворог вибив позиції, де з сином було багато воїнів… Усе життя зупинилося, коли я відчула його смерть. Після того я не бачу нічого та нікого. Вже нічого не радує, вже ніколи не буде життя, як раніше. Ніколи. Він – мій Герой назавжди. Я вдячна йому за ці 22 роки його життя. Він мене багато чому навчив», – розповіла мама загиблого Ірина.

Поховали молодого воїна на Західному кладовищі у рідній Одесі.

У Дмитра залишилися мама, молодший брат, бабуся, тітка, двоюрідна сестра, інші рідні, друзі та побратими.