42-річний адвокат Дмитро Антоненко загинув 27 червня 2022 року у боях з російськими окупантами за рідну Харківщину. Підрозділ, у складі якого він був, зупинив ворожий наступ біля села Дементіївка. Окупанти розпочали артилерійський обстріл позицій українських військових. Боєць врятував життя товаришів, активувавши GPS-датчик безпілотника на хибній позиції та відволікши вогонь артилерії на себе.

Дмитро родом з Харкова. З дитинства був відповідальним та дисциплінованим, сумлінно вчився. Наприкінці школи вирішив, що хоче стати адвокатом. Вступив до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Паралельно працював на різних роботах, щоб допомагати батькам платити за своє навчання. Коли вже працював за омріяним фахом, постійно допомагав батькам і молодшому брату. Кар’єра склалася успішно, згодом чоловік став одним з керуючих партнерів адвокатського об’єднання ACF Partners.

З першого дня повномасштабної війни Антоненко приєднався до лав Національної гвардії України. Воював у складі окремого загону спеціального призначення «Омега» на посаді старшого інструктора з водіння та отримав позивний Адвокат. Разом із побратимами боронив рідну Харківську область.

«Дмитро був розвідником, волонтером, патріотом. З 2014 року долучився до створення волонтерського фронту, який забезпечував сучасними засобами та речами Сили Безпеки та Оборони для захисту Батьківщини. Крім того, Дмитро організував виробництво та модернізацію новітніх зразків озброєння та БПЛА, долучився до створення потужної школи снайперів у м. Десна, що значно підвищило рівень боєздатності ЗСУ», – розповіли у Національній асоціації арбітражних керуючих України.

«Дуже хочу, щоб громадянин України – сильної, незалежної і потужної був би таким, як мій колега Дмитро Антоненко: високоінтелектуальний, винятково порядний і принциповий, вихований, інтелігентний, з почуттям гумору і безмежною вірою в Перемогу. Чия «хата ніколи не з краю», бо вміння брати відповідальність закладена на рівні самого ДНК і вона непохитна. Чиї інтереси завжди більші за власні, а думки більш глибокі за сотні прочитаних в книжках, бо підкріплені реальними вчинками і доведені не словом, а справою. Це надійність максимально можливої ступені, без пафосу і виставляння на показ. Це міць і сила помножена на мудрість. З такими людьми завжди впевнено, спокійно і надійно. Саме завдяки таким ми героїчно стоїмо: і фізично і морально», – написала колега загиблого Ірина Сербін.

Солдат Антоненко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали захисника у Харкові.

У Дмитра залишилися батьки, брат, дружина і донька.