top of page
Денис Павлюченко

Денис Павлюченко

5 березня 2022 р.

Денисові Павлюченку було 40 років. Незадовго до початку повномасштабної війни він переїхав із Києва до мами у Гостомель.

«25 лютого вулицею Свято-Покровською вже пішла ворожа техніка в бік мосту, але ЗСУ підірвали міст, і вони зупинилися біля наших будинків. Виїхати не могли, тому що багато машин просто розстрілювали», – розповіла мама Ірина Павлюченко.

Гостомель сильно обстрілювали. Від вибухів родина ховалася у ванній кімнаті. Денис налаштував радіо, щоб слухати новини. Родичі топили сніг, щоб отримати воду. Світла і газу теж не було.

«5 березня о 7.00 пролунав сильний вибух зовсім поряд, ми заховалися до ванної кімнати. Денис вирішив підняти жалюзі на вікні в іншій кімнаті. Я ще йому крикнула, щоби не підходив до вікна. А він сказав, що вже не вперше обстріл і що все минеться. У ту мить, коли син підійшов до вікна, снаряд залетів у сусідній будинок, уламками в нас вибило всі вікна, двері, а Дениса поранило в живіт», – розповіла Ірина.

Вона намагалася зупинити сину кровотечу. Потім серед сусідів знайшовся лікар, який сказав – Денисові потрібна операція. Попри небезпеку пораненого донесли до машини, планували везти в Ірпінь. Утім уже в автомобілі він помер.

Ірина з сусідами перенесла тіло сина в будинок. Того ж дня вона під обстрілами пішки рушила з Гостомеля через підірваний міст.

«Я взяла з собою лише кота, навіть документи залишила. Ми дивом перейшли через підірваний міст і з боку Горенки нас уже зустрів український блокпост», – пригадала Ірина.

У її будинок тим часом заїхали російські військові. Вони не хотіли віддавати тіло вбитого сусідам для поховання. Лише через кілька днів дозволили поховати Дениса в дворі.

У травні 2022 року чоловіка перепоховали на Байковому кладовищі.

Денис був родом із Запоріжжя. Закінчив Запорізький державний університет, за спеціальністю – юрист. Останній період життя був підприємцем.

«Це мій єдиний син. Моя улюблена дитина. Він був дуже добрим. Останнім часом захопився IT-технологіями, мав приватну фірму, створював сайти, професійно займався фотографією, писав статті. Йому дуже подобалася Іспанія і, зокрема, Барселона. Він там був тричі і казав, що я теж обов’язково маю побувати. До війни ми планували купити квитки в Барселону й вирушити разом. Але не судилося. Через рік після втрати сина, у пам’ять про нього, я все ж поїхала до Барселони, але вже – сама», – додала Ірина.

У Дениса залишилася мама.

Підтримати родину

Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Гостомель, Київська область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page