Старший солдат Денис Боярчук на псевдо Бариста поліг 7 серпня 2024 року в Курській області на території РФ. Під час зачистки території отримав смертельне кульове поранення у стрілецькому бою з ворогом. Рівно за місяць до цього, 7 липня, воїну виповнилось 37 років.

Денис родом з Бородянки Київської області. Жив на Львівщині. Закінчив Стрийське вище професійне училище №34, де здобув спеціальність кухаря. Працював баристою і дуже любив свою роботу. Цікавився всім, що пов'язане з кавою.

У 2014 році вперше став на захист України у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, воював за Щастя Луганської області. Демобілізувався та продовжив працювати баристою в місті Моршин, де жив із сім’єю. Також з дружиною займались організацією дитячих днів народжень, на яких Денис знімав «щасливі миті життя». Цікавився фотографією. Після АТО кожного року відвідував реабілітаційний табір «Франко Опір». Денис вважав, що реабілітація – один із найважливіших чинників для відновлення ветеранів.

На початку повномасштабного вторгнення чоловік повернувся до своєї рідної 80-ї бригади та знову вирушив на фронт. Він виконував обов’язки оператора БПЛА. Воював на Миколаївщині та Донеччині.

«Денис був життям, він багато чим цікавився і що робив. Він побудував сам будинок, хоч і не вмів, і ніколи цього не робив, але завжди шукав в інтернеті і вивчав, що і як правильно зробити. Він був впертий, справедливий і повний планів на життя, яке обірвала росія. Він був мужнім і зробив все, щоб захистити нас всіх. Назавжди буду пишатися ним, бо мій брат – Герой», – розповіла його сестра Зоряна.

Посмертно військовий нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Дениса на Алеї Слави в місті Моршині.

З війни на захисника чекали мама Валентина, сестра Зоряна, дружина Вікторія, доньки Катерина і Юстина.