Десантник Данило Наумов, позивний Наум, загинув 31 березня 2022 року від кулі ворожого снайпера у бою за «Шервудський ліс» – лісову територію на схід від траси Ізюм-Слов’янськ. Захиснику назавжди 22 роки.

Данило родом з міста Рубіжне Луганської області. У 2019 році закінчив Рубіжанський політехнічний технікум ім.О.Є.Порай-Кошиці, здобув фах товарознавця. Під час навчання працював на «Новій пошті». З 2014 року був членом організації «Права молодь», потім входив до «Правого Сектора». Цікавився комп'ютерами. Любив спорт, займався гандболом і дзюдо, цікавився футболом. Колекціонував марки.

У 2020 році хлопець пішов на військову службу до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Служив у 90-му окремому аеромобільному батальйоні імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, що у складі 81-ої окремої аеромобільної бригаді. Виконував бойові завдання на території ООС. Під час повномасштабної війни обіймав посаду навідника-оператора. З перших днів вторгнення разом із побратимами продовжував стримувати та нищити ворога на Харківщині й Донеччині.

«Війна забирає найкращих... Про нього казали, що він був би гарним офіцером. Данило постійно хотів комусь щось довести. Я йому казав, щоб він вивчився на офіцера, тоді нікому нічого не треба буде доводити. Це була його мрія – вступити до Академії Сухопутних військ… 31 березня 2022 року була похмура дощова погода, сили окупантів були в рази більші, група, в якій був Данило, прийняла бій. Було знищено 15 окупантів та 8 поранено. Данило на місці загинув від снайперської кулі, яка влучила йому в перенісся. Мій друг і побратим був прикладом для нас, ніколи не боявся йти сміливо в бій, був відважним і хоробрим, відданим сином своєї країни. Кажуть, що Герої не вмирають, але це так. Вони гинуть, гинуть за наше майбутнє, за свободу та незалежність. І тільки в наших серцях вони залишаються жити назавжди. Він був яскравим прикладом самопожертви та відданості країні, ніколи не хизувався своїми здобутками, був прикладом для своєї сім'ї та для оточуючих. Данило до кінця боровся за честь та свободу українського народу та всієї Європи, до останнього подиху був вірним присязі», – розповів друг і побратим загиблого.

Поховали молодого воїна на Іванівському кладовищі, що біля Краматорська на Донеччині.

У Данила залишилися бабуся, мама, рідні, друзі та побратими.