24-річний військовий льотчик Данило Мурашко, позивний Посіпака, загинув 27 січня 2023 року поблизу селища Шабельківка на Донеччині. Під час виконання бойового завдання його літак підбив ворожий винищувач. Пілот до останньої секунди відводив літак від житлових будівель, через що не зміг безпечно катапультуватися. Це був його 141-й бойовий політ.

Данило народився в місті Ніжин Чернігівської області. Закінчив загальноосвітню школу №9. Потім навчався у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2020 році закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Після випуску молодий офіцер був направлений на службу до 299-ї бригади тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова. За роки служби пройшов посади від льотчика до командира авіаційної ланки авіаційної ескадрильї.

З перших днів повномасштабного російського вторгнення Данило обороняв небо над Україною від окупантів. Виконував бойові завдання у різних гарячих точках та успішно нищив ворога.

У 2022-му капітан Мурашко став повним лицарем ордена Богдана Хмельницького. Також був нагороджений почесним знаком «Сталевий Хрест». А вже посмертно офіцеру присвоєно звання майор.

«Брат був життєрадісною людиною. Завжди веселий, усміхнений, на позитиві, багато жартував. Данило з дитинства мріяв літати. Його мрія здійснилася і він уже не уявляв свого життя без неба. Брат був мужнім та відважним, ставив цілі та йшов до них. Він справжній Герой, Воїн, Чоловік, який врятував безліч людей. Останні його слова були в ефірі: «Я відведу». І він це зробив: відвів та врятував життя цивільного населення. Дуже пишаюся тим, яка він людина. Людина з великої літери», – розповіла сестра загиблого Ольга.

«Майор Мурашко Данило Геннадійович, льотчик, повний кавалер ордену Богдана Хмельницького, прекрасний хлопець, друг, син, чоловік, колега. Запам’ятаю його як хлопця, котрий завжди посміхався. Ще одна наша пташка, котру забрало небо в вічний політ… Скільки буду жити, буду розповідати доньці Єві та оточуючим про героїчні подвиги цих хлопців, адже вони як ніхто заслуговують на те,щоб про них пам’ятали. І ми будемо пам’ятати!» – написала Тетяна Середюк.

Поховали Героя у рідному місті.

У Данила залишилися батьки та дружина.