top of page
Богдан Пилипенко

Богдан Пилипенко

11 березня 2022 р.

16-річний Богдан Пилипенко був старшиною морського лицею у Маріуполі. Мріяв стати, як і дідусь, моряком. Володів кількома мовами – українською, російською, англійською та французькою. Обожнював читати, писати оповідання та фотографувати. Мав свій YouTube-канал. Цікавився автомобілями, колекціонував моделі танків. Любив дбати про тварин. Любив море. Його життя забрала російська ракета під час боїв у Маріуполі.

У вільний час любив із другом Сашком гуляти набережною. Мріяв купити будиночок десь у Норвегії та облаштувати його. Богдан був навдивовижу дорослим, як на свій вік. На канікулах підпрацьовував. Хотів отримати водійське посвідчення.

«Він роздавав листівки на вулиці, потім був оператором лебідки водних лиж, а у 2021 році отримав посаду монтажера на місцевому телебаченні. На зароблені гроші купив айфон», – розповіла Ксенія.

Перед широкомасштабною війною сім’я зібрала тривожні валізи, заправили авто, зарядили акумулятори. Спершу мали план виїздити у бік західних областей України. Втім, коли дізналися, що ворог суне з усіх боків, зрозуміли – небезпечно всюди і вирішили поки залишатись у Маріуполі. Щоби було спокійніше, Ксенія із Богданом переїхала у приватний будинок своєї мами.

«Перші дні Богдан бігав до сусідів допомагати укріплювати будинки. На всі кишенькові гроші накупив снікерсів й цигарок та відніс хлопцям із ЗСУ. Тоді ж, таємно від мене, поїхав у центр переливання крові, хотів стати донором, але не прийняли через неповноліття», – розповіла Ксенія.

Коли стався приліт у сусідній будинок, Богдан звідти витягнув двох літніх жінок. Мама під обстрілами бігла за сином, просила повернутись у дім. Кричала, що як із ним щось станеться, то її серце зупиниться.

11 березня 2022 року Ксенія із Богданом, її мама та сестра з чоловіком і донькою були вдома. Маріуполь сильно обстрілювали. Родина хотіла йти ховатись у підвал медичного центру, що неподалік. Усі були зібрані, сиділи на кухні. Ксенія відійшла на трішки, щоби погодувати кішок, коли у будинок родини прилетіло.

Отямившись від вибуху, Ксенія зрозуміла: вона єдина з родини, хто може ходити. Її син і свояк Павло загинули. Також загинули всі тварини, серед яких був і улюблений хаскі Богдана. Мама, сестра та племінниця потребували невідкладної допомоги. Кровотечу їм зупиняла Ксенія, а витягти з будинку і доставити до лікарні допомогли сусіди та українські військові.

Останній прихисток Богдан Пилипенко знайшов на кладовищі біля моря у селі Мелекіно. Тепер, говорить мама, Богдан зможе завжди чути плюскіт хвиль, які так любив.

У Богдана залишилися мама, батько, бабуся та інші рідні.

Розкажіть про цю історію іншим

Інші загиблі

Маріуполь, Донецька область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page