Солдат Богдан Коцарь на псевдо Вайтік загинув 6 травня 2022 року в Маріуполі на Донеччині. За день до цього при обороні міста отримав серйозні поранення, наступного дня за ним приїхав евакуаційний автомобіль, який росіяни підбили з ПТУРа. У квітні військовому виповнилося 23 роки.

Богдан народився в місті Самар Дніпропетровської області. У 2018 році закінчив Дніпропетровський коледж радіоелектроніки, де навчався на факультеті комп'ютерних систем. Після цього працював у компанії «Інтерпайп НМТЗ» електриком. У 2019 пішов на строкову службу в Першу Президентську бригаду, з якою згодом підписав контракт. Наприкінці 2020-го перевівся до Окремого загону спеціального призначення «Азов». На дозвіллі займався спортом: бокс, воркаут, біг. Дуже багато тренувався. Грав на гітарі. Під час навчання в коледжі придбав собі комп'ютер за власні кошти, збирав стипендії і трохи підробляв ремонтом комп'ютерів. За словами близьких, був дуже позитивним, відповідальним і терпіти не міг несправедливості.

Коли почалася повномасштабна війна, хлопець разом із побратимами з ОЗСП «Азов» мужньо стояв на захисті Маріуполя та виконував усі бойові завдання. Воював на посаді гранатометника.

За гідну службу Богдан був нагороджений медаллю «За військову службу Україні» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У своєму останньому повідомленні мамі він написав: «Живий-здоровий, люблю вас всіх. Всіх наших, кого бачиш, кажи, що люблю їх дуже, Дашу теж дуже, у мене круті тесть з тещею, теж їх люблю, передайте, і Мішу. Якщо цікаво, що хочу, коли приїду, то на думку спадає тільки твоя випічка, бабусине варення і маковеники. Хочу, щоб ти мене навчила пекти так, як ти, особливо пиріжки з яблуками, маком. А взагалі, єдине що хочу, це побачити. Передай Дімі, що я прочитав, що він писав і передай, що все буде Україна».

«Досі не можу змиритися з втратою. Він був кращим сином, у нього залишилась найкраща наречена, яка все одно його чекає . Девіз сина: «Краще обладунки воїна, ніж нашийник раба», – зазначила мама полеглого воїна Надія Коцарь.

Поховали Героя в рідному місті.

У Богдана залишились мама і кохана.



***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.