top of page
Загиблі у війні Росії проти України
Артур Овдієнко
29 березня 2022 року
Старший матрос Артур Овдієнко, позивний Овод, загинув 29 березня 2022 року, обороняючи місто Маріуполь Донецької області. В результаті ворожого авіаудару втратив нижню кінцівку та помер від великої втрати крові. Воїну назавжди 23.
Артур народився в селі Капулівка Дніпропетровської області. Закінчив Запорізький національний університет, де навчався на історичному факультеті. Захоплювався грою на гітарі, історією України, музикою. Дуже любив творчість гурту «Тінь сонця». Писав вірші.
У січні 2018 року підписав свій перший контракт із Збройними Силами України. Виконував бойові завдання на території АТО/ООС, за що був відзначений медаллю Президента України «За участь в антитерористичній операції».
З перших днів повномасштабного вторгнення боронив місто Маріуполь. На той момент Артур служив у 501-му окремому батальйоні 36-ої окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ. Обіймав посаду оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки.
«Я викладала історію Артуру в 10 класі. Він не був зразковим учнем. Шкільна програма його не цікавила. З історії не отримував вище 4 балів. Але в той час брав у бібліотеці історичну літературу (наукову, публіцистичну, художню) і самостійно опрацьовував. Цікавила його в основному військова історія та історія махновського руху. Щороку відвідували вшанування Івана Сірка в Капулівці, вишколи молодіжки «Свободи», разом брали участь у поваленні памʼятників комуністам на території Нікопольського району. Артур був дуже серйозною (усміхався дуже рідко, але це було ціле свято), товариською, справедливою людиною. Понад усе любив свою родину, брата і сестер. Узбережжя Каховського водосховища (під яким Великий Луг) було його місцем сили, там він проводив багато часу. Дуже був привʼязаний до козацьких місць. Після школи присвятив своє життя службі в українському війську. Це безперечно козак XXI століття. Пишаюсь неймовірно. Герой», – розповіла Іванна Кондратьєва.
У захисника залишилися батьки Любов Іванівна та Олександр Іванович, брат Богдан, сестри Вероніка та Жанна, а також інші рідні, близькі, друзі та побратими.
Розкажіть про цю історію іншим
bottom of page