Матрос Артем Пасічник, позивний Шустрий, загинув 23 січня 2023 року в бою з окупантами поблизу села Водяне на Донеччині. Захиснику було 34 роки.

Артем народився у селищі Костянтинівка Миколаївської області. Жив у місті Южноукраїнськ. Там закінчив школу №4. У мирному житті працював будівельником. Цікавився автомобілями, любив допомагати друзям їх ремонтувати. Мріяв про власний будинок.

У 2014 році брав участь в АТО у складі 79-ої окремої десантно-штурмової бригади. Потім підписав контракт і до 2018-го служив у Бердичеві. Після звільнення повернувся до цивільного життя, працював у Києві – робив євроремонти у квартирах.

З початком повномасштабного вторгнення чоловік знову взяв до рук зброю та вирушив на захист своєї країни. Воював проти ворога у складі 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Був гранатометником.

«Мій брат був і залишається для мене прикладом відваги і патріотизму. Він завжди жартував, у компанії його любили. Мав гарну пам’ять. Побратими мені розповідали, що він був у них, як ходяча енциклопедія. Дуже любив свою бабусю Ліду та племінників, яким завжди дарував іграшки і сам з ними грався, як мала дитина. Знав добре англійську мову. У дитинстві мій брат врятував життя хлопцю, який тонув. Тоді всі злякались, а він стрибнув у воду. Потім навіть прийшла подяка на школу за врятоване життя. Той хлопчик отримав травму хребта і зараз в інвалідній колясці, але дуже вдячний, що живий… Друзі Артема казали, що вони вдячні йому за захист, і вони горді, що вони знали таку людину. Після того, як він загинув, до нього приїздили друзі з Житомирської області, щоб попрощатися, навіть ті хлопці, які були після тяжких поранень з трубками і апаратами Ілізарова – всі були дуже засмучені… Усі побратими досі з нами підтримують звʼязок і приїздять до матусі в гості, ніколи не забувають заїхати до Артема на кладовище. Він був гарною людиною з добрим серцем, нам його дуже не вистачає… До останнього вірив у перемогу і світле майбутнє, завжди казав, що воює заради нас та майбутнього наших дітей. Він був дуже розумним, спритним, веселим і добрим… Звістка про його загибель розірвала наші серця. Для нас Артем назавжди залишиться Героєм України! Вічна пам’ять… Ніколи не забудемо. Наш Герой назавжди в наших серцях», – розповіла рідна сестра загиблого Аріна.

Поховали морпіха на Алеї Слави цвинтаря у місті Южноукраїнськ.

В Артема залишилися мама, дві сестри, два племінники і племінниця.