top of page
Антоніна Вовкодав
19 березня 2022 р.
67-річна Антоніна Вовкодав загинула у власній спальні у селі Сулигівка Ізюмського району Харківщини. 19 березня 2022 року російські війська скинули на її дім бомбу.
Антоніна мешкала разом із чоловіком Григорієм. Її єдина донька – у Харкові, на Салтівці. Після перших обстрілів міста евакуювалася.
«Я рвалася до мами, але доїхати вже було неможливо, – пригадала донька Тетяна. – Перед маминою загибеллю я зателефонувала їй, ввечері. Мама поскаржилася, що дуже бомблять. Я попросила переночувати у підвалі. Вона не захотіла. І тієї ночі мені наснилося, ніби мама в блакитній-блакитній сукні на морі. Я знайшла для нас місце на пляжі, а вона каже: «Ні, я піду знайду краще місце». Я підхопилася, на годиннику була 4.00».
19 березня 2022 року близько 4.00 у Сулигівці прогриміли вибухи. Російські війська скинули кілька бомб на вулицю, де жила Антоніна Вовкодав. Одна влучила в її дім.
«На маму з вітчимом упав дах. Вітчима накрило килимом, може, через це він врятувався. Люди його витягнули. Маму – ні, бо перебило газову трубу, все навколо палало. Люди боялися, що може вибухнути газ. Будинок горів ще два дні, пожежна не могла приїхати», – продовжила Тетяна.
Григорія Вовкодава відправили в місто Барвінкове. Після пережитого він втратив здоров'я. Через те, що його сильно притиснуло дахом, в животі почала накопичуватися рідина. У грудні 2022-го чоловік помер.
Останки Антоніни дістав із попелища односельчанин. Вони помістилися у велику пляшку. Він їх заховав у могилі свекрухи Антоніни. Майже через рік відбулося перепоховання.
Антоніна народилася у селі Муравлинка на Харківщині. Працювала пташницею, була вихователькою у дитсадку. З другим чоловіком Григорієм познайомився за близько 30 років до війни у місті Мерефа біля Харкова. Разом працювали на буряковому заводі, обоє були розлучені. Після переїзду до чоловіка у Сулимівку влаштувалася в школу кухаркою. У молодості співала в хорі. Була депутаткою місцевої ради.
«Мама завжди була весела, її дуже любили. Була товариською, контактною. Коли почалася війна, найбільше за мене переживала. Постійно мною опікувалася», – додала донька.
В Антоніни залишилися донька, онука, сестра.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page