Старший лейтенант Антон Гевак, позивний Перун, загинув 5 березня 2022 року у бою з танковою колоною російських окупантів у напрямку м. Маріуполь Донецької області. Командир взводу 140-го розвідбатальйону прикривав відхід побратимів. Підбивши з NLAW танк противника, 27-річний офіцер отримав кульове поранення та помер дорогою до госпіталя.

Антон Гевак був родом з Хмельниччини. З дитинства мріяв про військову кар’єру. У 18 років потрапив на строкову службу в Одесу. У 2014-му пішов служити у 8-й полк спецпризначення ССО. У 2015 році Антон повернувся з фронту. За словами мами, його поведінка змінилася: став мовчазним і закритим, чимало часу проводив медитуючи та займаючись спортом, а ще багато подорожував і читав. Тоді Антон вирішив, що хоче стати командиром. Вступив на факультет розвідки Одеської військової академії. Після чотирьох років навчання приєднався до 140-го окремого розвідувального батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ. Перун був не лише зразковим офіцером, а й творчою людиною. Грав на гітарі, складав пісні про війну, мав дуже красивий голос

«Антон був дивовижною людиною, яких мало. Відданій своїй справі командир. Чесний та добрий, розважливий. Відважний. Він вірив у людей та надихав їх ставати кращими. Талановитий чоловік. І кожен, хто добре з ним знайомий, вже не зможе забути Антона – він залишив величезний відбиток на нас», – розповіла Катерина Галушка, подруга полеглого воїна.

«Він був взірцем офіцера нового покоління, з тих, які рвуться в бій, можуть, вміють і мають сміливість брати на себе відповідальність за інших, а також знають, чого навчити своїх бійців. Згадував, що, коли воював у 2014 році, не всі офіцери поводилися належно. Тому він прагнув бути командиром, який дбатиме про своїх бійців. Мій командир під час розвідувальних виходів у найнебезпечніші місця завжди йшов сам. Казав: якщо «задвохсотять», то це не біда, адже на його місце поставлять нового командира, проте не пробачить собі, якщо через його помилку загинуть бійці взводу», – розповіла журналістам Ярина Чорногуз, посестра Перуна.

Поховали захисника у с. Пилипи-Хребтіївські на Хмельниччині.

У Антона залишилися батьки та сестра.