6 березня 2022 року 39-річний житель міста Ірпінь Андрій Тищенко пішов із дому в пошуках цигарок і хліба, адже запаси їжі вдома вже закінчувалися. Він вирушив у напрямку центрального парку. Відтоді додому так і не повернувся.

Після звільнення Збройними силами України Київщини 1 квітня 2022 року його розстріляне тіло знайшли біля виїзду з Ірпеня у напрямку села Романівка. Андрій мав множинні вогнепальні поранення грудної клітки й інших частин тіла.

Андрій Тищенко народився в Ірпені. У ранньому дитинстві захворів на грип. Недуга дала ускладнення, він переніс кілька операцій. Андрієві довелося заново вчитися ходити, говорити. Він мав інвалідність другої групи, був на домашній формі навчання. Закінчив школу, але далі освіти не здобував. Працював різноробочим, допомагав із вантажними роботами, був охоронником.

«Його знала вся вулиця, він був душею компанії, надзвичайно добрий і веселий. Дуже любив анекдоти і навіть сам їх придумував. В дитинстві ми з ним багато разом гралися. Він водив мене в школу і забирав звідти, приглядав за мною, захищав»,– розповіла рідна сестра Андрія, Олександра.

Коли почалася повномасштабна війна, Андрій мешкав із мамою. Після зникнення 6 березня сестри почали шукати брата. Думали, що він переховується десь, або ж у полоні.

«Він така людина, яка вийшла б обов'язково на зв'язок. Ніколи б не кинув маму. Подав би звістку будь-яким способом. Я розуміла, що, ймовірно, його немає серед живих. Та, коли врешті-решт після довгих пошуків знайшла його фото в телеграм-каналі з пошуку загиблих рідних, не могла повірити, що це він. Брата поховали на Ірпінському кладовищі поруч із батьком»,– розповіла сестра.

В Андрія залишилися матір і сестри.