top of page
Андрій Толпєкін

Андрій Толпєкін

30 вересня 2022 р.

43-річний військовослужбовець Андрій Толпєкін, позивний Чур, загинув 30 вересня 2022 року біля села Нове на Донеччині. Під час операції з деокупації Лимана захисник отримав смертельне поранення.

Андрій народився у селі Торговиця Кіровоградської області. Після школи вступив до Харківського інституту льотчиків ВПС України ім. І.М. Кожедуба. Через брак годин польотів у 2001 році вирішив не продовжувати навчання. Оселився у Дніпрі. Займався ремонтними роботами, працював у сфері ІТ. Останнім місцем роботи був завод з виготовлення важких металоконструкцій. Андрій був талановитим і творчим, виготовляв великі та малі вироби з дерева ручної роботи. Його різьблення прикрашають парки різних міст України та оселі багатьох людей. У вільний час любив читати.

Чоловік був ветераном АТО, тому під час повномасштабної війни не зміг залишитися осторонь. У складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади продовжував боротися за Україну проти окупантів. Був старшим навідником гранатометного взводу роти вогневої підтримки. Брав участь у звільненні Харківщини.

«Вірний син України, сміливий та мужній воїн. Стояв на захисті її інтересів у найбільш важливі та трагічні періоди: Революція Гідності, АТО 2014 року, повномасштабна агресія РФ. Не чекав, був першим, хто стане до захисту. Інтелектуал, оптиміст, веселий жартівник, хороший сім'янин, друг і просто добра людина», – розповіла рідна сестра захисника Ірина.

Поховали військовослужбовця у рідному селі на Кіровоградщині.

У Андрія залишилися батьки Валентина і Віктор, сестра Ірина, дружина Наталія, син Данило і донька Ярина.

Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Нове, Донецька область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page