27 травня 2022 року у бою між населеними пунктами Білогірка та Лозове на Херсонщині загинув старший солдат Андрій Сорокалєтов, позивний Сава. Йому був 31 рік.

Андрій народився у місті Сміла на Черкащині. У 10 років переїхав у село Новопавлівка до бабусі з тіткою, які його і виховали. У 2009 році хлопця призвали на строкову службу до ЗСУ. Він став до лав 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Після армії, у 2010 році, одружився з дівчиною, з якою зустрічався зі школи. Через рік вона народила первістка. Проживали деякий час у Миколаєві, потім переїхали до Новопавлівки.

У 2015-му Сорокалєтова мобілізували до 72 ОМБр. Брав участь в АТО.

У перший день російського повномасштабного вторгнення в Україну Андрій одразу став на захист Батьківщини. Боронив країну у складі 36-ої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського. Його підрозділ виконував бойові завдання на Миколаївщині та Херсонщині.

«Тому що війна! Буде біда, якщо всі сядуть вдома. Я б не пішов, але в мене є діти. Всі ми воюємо для дітей – щоб вони не бачили війни», – відповідав боєць на питання, чому він в армії.

Андрій був майстром на всі руки. Одразу брався за будь-яку роботу і виконував її на відмінно, про це знають всі. Відповідальний й вимогливий, але завжди залишався не лише побратимом, а й справжньою людиною. Знаходив спільну мову як зі старшими, так і молодшими від себе. Він ніколи не відмовлявся брати лопату, зброю чи відповідальність за вчинки.

«Молодий, красивий, добрий, 31 рік. Але життєвого досвіду було на всі 50. Усі двері світу були відкриті для нього... Але він вибрав бути Воїном. Вибрав служіння своїй країні та справедливості. Він не міг інакше. Виховання, сердечність, принципи і цінності. Ось що робить людину справжньою Людиною. Найкращі люди віддають свої життя за нас і нашу країну... Щоб ми стали кращі», – сказала дружина Андрія.

У Героя залишилися дружина Інна, сини: Данило і Ярослав.