36-річний захисник Андрій Петренко помер 20 червня 2022 року через отримані під час обстрілу осколкові поранення.

Андрій народився у місті Первомайськ на Луганщині. У дитинстві, разом з родиною, переїхав до села Літки Житомирської області. Там закінчив місцеву школу, далі навчався у Київському геологорозвідувальному технікумі. Після випуску деякий час працював за фахом. Потім 7 років працював на приватній фірмі з виготовлення металопластикових вікон. Останнім місцем роботи була служба таксі Bolt. Андрій вів здоровий спосіб життя та допомагав іншим людям позбутися шкідливих звичок. Брав активну участь у роботі реабілітаційних центрів. Був віруючою людиною, не пропускав жодного недільного богослужіння та мріяв створити родину.

Коли почалася повномасштабна війна, Андрій одним з перших долучився до місцевої самооборони. Через два тижні перейшов до територіальної оборони міста Києва, звідки добровольцем вступив до лав ЗСУ. Служив стрільцем – помічником гранатометника військової частини. Разом із підрозділом поїхав обороняти рідну Луганщину. Казав тоді мамі, що приїхав на батьківщину.

Поховали військовослужбовця на Дарницькому кладовищі у с. Літки на Житомирщині.

У Андрія залишилися мама і брат. Своє родини, про яку так мріяв, чоловік не встиг створити.