top of page
Загиблі у війні Росії проти України
![Андрій Жадченко](https://static.wixstatic.com/media/52bed7_6b593e660ee24058903d9dfc206e0166~mv2.png/v1/fill/w_460,h_460,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/Image-empty-state_edited_edited.png)
Андрій Жадченко
3 січня 2024 року
Головний сержант Андрій Жадченко загинув 3 січня 2024 року біля села Кліщіївка Донецької області. Коли разом із побратимами був на бойовому завданні, його вбив ворожий снаряд. Захиснику було 52 роки.
Андрій народився в місті Городня на Чернігівщині. Закінчив школу із золотою медаллю. Вступив до Чернігівського державного педагогічного інституту. Працював у рідному місті вчителем фізичного виховання. В позаурочний час безкоштовно навчав дітей карате.
У 2005 році Андрій Жадченко став заступником голови Городнянської райдержадміністрації. Паралельно здобув освіту юриста. Згодом відкрив власну юридичну контору. Був керівником організації «Городнянська люстраційна комісія».
У 2015-2016 роках воював на сході України. Повернувшись додому, продовжив юридичну практику.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Городня потрапила в окупацію. Після звільнення області Андрій Жадченко вступив до лав ЗСУ. З квітня 2022 року захищав Україну на гарячих напрямках фронту. Воював у складі 5-ої окремої штурмової бригади.
«Андрій був принциповою та справедливою людиною, гарним товаришем. Він захищав людей, допомагав у складних ситуаціях. На нього завжди можна було покластися. Громада втратила велику людину», – сказав товариш загиблого Анатолій Пронін.
«Андрій був справжнім. Жив за девізом: «Якщо не я – то хто?», – пригадує однокласниця Світлана Томаш.
«Велика втрата для Городнянської громади. Мужнього, справедливого, порядного, чесного, сміливого та відкритого воїна і захисника. Він завжди відстоював інтереси громадян та побратимів», – написав у фейсбуці народний депутат Сергій Гривко.
Андрія поховали на кладовищі «Піски» у Городні 11 січня 2024 року. Цей день у громаді оголосили Днем жалоби.
В Андрія залишилися мама, дружина, син, двоє онуків і брат.
Розкажіть про цю історію іншим
bottom of page