31-річний воїн Андрій Яремчук, позивний Янкі, загинув 17 жовтня 2023 року під Купʼянськом на Харківщині. Під час бою з ворогом він заліз на пагорб з NLAW, щоб знищити російські танки. Проте з іншого боку окупанти підігнали інші танки та почали обстріл, внаслідок якого боєць і отримав смертельні поранення. Він прийняв удар на себе, врятувавши побратимів.

Андрій Олександрович народився в селі Якимівці Тернопільської області. У 2011 році отримав фах виробника художніх виробів з дерева у Тернопільському вищому професійному училищі технологій та дизайну. У 2016-му закінчив Кременецьку обласну гуманітарно-педагогічну академію Т.Г. Шевченка, де здобув професію вчителя фізичної культури і біології. Проте вирішив присвятити себе військовій сфері. Останні 5 років служив у Французькому іноземному легіоні та брав участь у військовій операції в Африці.

Коли почалася повномасштабна війна, чоловік повернувся на Батьківщину та пішов добровольцем на фронт. Спочатку був в Об’єднаній штурмовій бригаді Нацполіції України «Лють», де воював на посаді командира рота. Згодом перевівся до Головного управління розвідки МОУ. Командував загоном спецпідрозділу «Артан». Боронив Запорізьку, Сумську та Харківську області.

Військовий був нагороджений бойовим орден полку спеціального призначення «Сафарі» НПУ «За мужність» та відзнакою ГУР МОУ «За бойові заслуги» (посмертно).

«Янкі – неймовірний титан своєї справи. Професіонал, військовий від Бога. Присвятив своє життя військовій справі, навіть вдома він дотримувався розпорядку дня, був перфекціоністом у будь-якій справі. Не міг уʼявити життя без спорту. Кожен ранок починав з тренувань, ділився військовим досвідом з побратимами. Вів здоровий спосіб життя, ніколи не вживав алкоголь. Справжній патріот. Повернувся з Франції, де прожив останні роки, щоб врятувати свою Батьківщину. Завжди казав, що готовий віддати своє життя заради того, щоб побратими залишилися живими, бо не зможе прийти на їх похорон. Володів вільно французькою мовою, любив читати книги. Завжди самовдосконалювався в своїй професії, читав військову літературу. У нотатках планув свій наступний день, складав програми з навчання для своєї групи. Найвизначнішою нагородою в житті вважав свого сина Даніеля. Любив мене і був дуже сімейною людиною», – розповіла дружина полеглого воїна Діана.

Поховали Героя в рідному селі Якимівці.

В Андрія залишилися батьки, брат, дружина і син, якому на момент загибелі тата не було й року.