Старший солдат Андрій Ситник помер 29 серпня 2023 року в лікарні міста Добропілля Донецької області. За день до цього у бою з російськими окупантами біля селища Дорожнє на Донеччині зазнав важких осколкових поранень та вибухової травми. Лікарі боролися за його життя, проте врятувати так і не змогли. 9 серпня воїну виповнилося 35 років.

Андрій народився у місті Дніпро. Закінчив Дніпропетровський професійний будівельний ліцей. Близько 10 років працював газорізальником у цеху переробки брухту ТОВ «Інтерпайп Втормет». Брав участь в АТО. Серед його захоплень було і вирощування винограду. У садку й біля будинку росте 7 кущів, які він посадив. Вся сім'я із задоволенням куштувала ягоди, які він виростив. Також у вільний час любив рибалити.

З перших днів повномасштабного російського вторгнення чоловік знову взяв до рук зброю та став на захист Батьківщини. Воював у лавах 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Збройних Сил України. Був водієм автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення.

«Андрій був сміливим та відважним воїном, вірним бойовій присязі. Не замислюючись, 25 лютого 2022 року став на захист своєї Батьківщини, заради якої пожертвував найціннішим – своїм життям. У спогадах рідних назавжди залишиться справжнім Героєм, сильним та відважним, турботливим батьком, уважним сином і вірним товаришем», – зазначила колишня дружина загиблого Наталія.

«Андрій був справжнім воїном, надійним колегою і побратимом. Був відданий своїй справі, професіонал, завжди готовий до нових випробувань та самовдосконалення. Відкритий та життєрадісний, підтримував друзів та колег і словом, і ділом», – додали колеги з «Інтерпайп».

Поховали захисника в селі Старовишневецьке на Дніпропетровщині.

В Андрія залишилися батьки Валерій Васильович та Олена Василівна, син Іван, рідні, близькі, друзі та побратими.