top of page
Андрій Слопак

Андрій Слопак

4 липня 2023 року

Солдат Андрій Слопак помер 4 липня 2023 року в Київській лікарні. 8 червня він отримав важке поранення під час виконання бойового завдання в районі села Мала Токмачка Запорізької області. 16 серпня воїну виповнилося б 32 роки.

Андрій Петрович народився в місті Трускавець Львівської області. Закінчив гімназію №2. Потім пройшов строкову військову службу. Займався в дитинстві вільною боротьбою, але змушений був покинути через травму. Проте займався бігом. Захоплювався риболовлею, футболом і нумізматикою. Любив збирати гриби, гуляти на природі й подорожувати.

Вперше на війну чоловік пішов у 2014 році. Брав участь в АТО. Пройшов бої за Дебальцеве та Іловайськ. Через рік демобілізувався. У 2016-2019 рр. працював у Дрогобицькому районному відділі Управління поліції охорони Львівської області. Паралельно навчався в Рівненському професійному училищі Департаменту поліції охорони. Потім певний час працював монтажником металоконструкцій, водієм, будівельником. До вторгнення був на роботі в Польщі.

Коли почалась повномасштабна війна, Андрій пішов на фронт вдруге. Служив у інженерно-саперному батальйоні 703-го окремого полку оперативного забезпечення Інженерних військ ЗСУ. Його підрозділ виконував завдання в зоні бойових дій: мінування на лінії зіткнення та розмінування звільнених територій.

За весь період своєї служби боєць отримав відзнаки «За участь в антитерористичній операції», «Учасник АТО», «За оборону рідної держави», «Ветеран війни» та орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

«Андрій завжди був прикладом патріотизму та мотивував інших – ні на мить не сумнівався у перемозі України. Його усмішка заряджала всіх позитивом, він був життєрадісний, веселий, щирий і працьовитий. Ніколи не відмовляв людям у допомозі. Понад усе любив сина Тимофія, тому не зміг не захистити дітей, які страждали від війни. Він мріяв жити у вільній країні, розпочати свою справу, хотів велику сім'ю, мріяв про донечку, мріяв збудувати власний дім. Він завжди казав, що в нього все добре що з ним нічого не трапиться, що повернеться додому. 08.06.2023 Андрій був важко поранений, при тямі був лише 3 дні. Всі ті дні він був сильний, намагався не показувати свого болю і хотів повернутись до побратимів, але його поранення не залишили йому шансів на життя… Серце розривається від болю, коли згадую його усмішку і щирі очі. Так важко без нього. Я досі чекаю його дзвінка. Син питає, де його тато, а я кажу: на небі зірочки збирає, щоб він був щасливий. Йому ще трьох років немає, а він хоче на небо полетіти і знайти тата. Бо він не хоче зірочок, він хоче до татка», – розповіла дружина полеглого воїна Марта.

Поховали Андрія в селі Кобло на Львівщині.

У захисника залишилися батьки, дружина, син 2021 р.н., рідні, друзі та побратими.

Розкажіть про цю історію іншим

Інші загиблі

Мала Токмачка, Запорізька область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page