Старший солдат Андрій Шиян, позивний Гора, загинув 12 листопада 2022 року в бою з окупантами під Бахмутом на Донеччині. Воїну було 26 років.

Андрій народився у Києві. Навчався у Київському політехнічному інституті, але в 2015-му залишив навчання на другому курсі. Вирішив іти добровольцем в АТО на Донбасі. Воював у складі батальйону імені генерала Кульчицького. Повернувся за два роки. Уся його подальша діяльність була пов‘язана із допомогою військовим та ветеранам, також займався освітньою діяльністю. Очолював громадську організацію ветеранів Оболонського району Києва.

Під час повномасштабного вторгнення Андрій знову взяв до рук зброю, щоб боронити Україну. Спочатку був у лавах столичного ДФТГ, а згодом приєднався до лав НГУ. Був кулеметником батальйону «Свобода» у складі 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука.

«З першої зустрічі ти став моєю людиною, а трохи пізніше – хлопцем, кращим другом, нареченим, чоловіком. Ми почали жити разом, коли після знайомства не пройшло і двох тижнів, одружились через 3,5 місяці. У нас все було швидко і яскраво. З першої зустрічі ти казав, що як тільки буде велика війна, відразу візьмеш знову зброю до рук і підеш захищати країну. Ти казав, щоб я пишалася тим, що жінка Воїна, і я пишалася. Щодня, щохвилини, щосекунди. І буду пишатися до свого останнього подиху. Я знала, на що я йду, коли приймала твою пропозицію, бо це був ти, та сама людина, на яку я чекала все своє життя. Ти був моїм коханням, моєю долею, моєю людиною, моїм двометровим чудом і моєю коханою правою булочкою. І завжди ним будеш. Дякую за ці майже десять спільних місяців, коханий. Вірю, що ми все надолужимо в наступних життях. Тільки знайди мене там, дуже прошу», – написала дружина загиблого Ксенія.

Поховали захисника на Алеї Героїв Лісового цвинтаря у рідному Києві.

Вдома на Андрія чекали мама і дружина.