top of page
Андрій Шова
4 травня 2022 року
Солдат Андрій Шова, позивний Хруст, загинув 4 травня 2022 року в районі села Прудянка на Харківщині. Під час евакуації поранених і загиблих з поля бою автомобіль з бійцями підірвався на фугасній міні. Андрій отримав смертельні поранення. Йому назавжди 29 років.
Андрій родом з Чернівецької області. Навчався у Нижньостанівецький школі. Проходив строкову військову службу у Повітряних Силах ЗСУ. У 2019-му закінчив Чернівецький факультет Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», де вчився на кафедрі «Технологія машинобудування та металорізальні верстати». У мирному житті був співвласником СТО «AS Сервіс». Захоплювався автомобілями, але його істинним покликанням була військова справа. Був активним учасником Революції Гідності, пізніше одним із перших поїхав на Донбас. Брав участь в АТО у складі 10-ї ОГШБр, 24 ОМБр та 53 ОМБр. Мав статус учасника бойових дій, був нагороджений медаллю «Ветеран війни».
З початком повномасштабної війни Андрій взяв до рук зброю, щоб боронити Україну від російських окупантів. Ніс службу у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» ЗСУ, де обіймав посаду стрільця. Разом із побратимами брав участь у звільнення Сумської та Харківської областей.
«Він був і є найкращою людиною: дбайливим батьком, коханим чоловіком і люблячим сином. Завжди прикривав побратимів, врятував не одне життя. Майстер на всі руки, будь-яку річ міг перетворити на шедевр. Шкода, що небо забирає найкращих. Це невиправна втрата й біль на все життя для всіх нас. Найбільше в житті він хотів щасливого дитинства для своїх дітей, завжди казав, що діти не мають бачити війни. Він уже знав жорстокість ворога, тому без вагань став на захист всіх дітей України й українського народу. Він казав: «Мають воювати за дітей батьки, доки живі» та «Хто, як не ми?!» – розповіла дружина загиблого Героя.
Посмертно воїн нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «На славу Чернівців».
Поховали Андрія у рідному селі Верхні Синівці Чернівецької області.
Вдома на нього чекали мама Олена, дружина Маріна, донька Ніна, син Микола та улюблена собака Джесіка.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page