top of page
Андрій Руденко
березень 2022 р.
Після початку повномасштабної війни 44-річний Андрій Руденко із дружиною Оксаною, донькою Анастасією і сином Єгором виїхали зі селища Бородянка в Андріївку, хотіли там перечекати сильні обстріли.
3 березня 2022 року Андрій із сином зустріли сусіда, який попросив чоловіка піти з ним до окупантів. Єгору батько сказав, щоб ішов додому й передав матері, що він скоро буде.
Російські солдати вимагали у місцевих номер телефону сільського голови. Поставили ультиматум: якщо контакт не дадуть, то будуть розстрілювати людей.
На вулиці вже стемніло, а Андрій усе не повертався. Наступного дня дружина пішла до школи, де розмістилися окупанти, і просила відпустити чоловіка. Солдати почали стріляти в небо та наказали йти геть.
«Тіло Андрія знайшли 11 квітня, біля однієї із закинутих хат, біля ящика з гноєм… Окупанти прострелили йому ноги, живіт. Контрольний був у потилицю», – розповів Анатолій Руденко, тато загиблого.
Андрій був родом із Сумської області. З дитинства захоплювався поїздами, знав про них усе. Закінчив виш у Хмельницькому, став програмістом. Із дружиною Оксаною мешкали на Київщині. Андрій працював у кількох банках, – спочатку в столиці, а потім в Бородянці, де обслуговував банкомати, ставив програмне забезпечення.
«Андрій був дуже відвертим. Усе, що думав, говорив у вічі. Ніколи не відмовляв у допомозі. Був талановитим, різностороннім. Захоплювався мотоперегонами, грав на волинці. Зміг побудувати і запустити на річку пароплав із вітрилом! Разом із родиною любив подорожувати – особливо ходити в гори з наметом, наплічниками. Сім'я підтримувала його в усьому», – розповіла Наталія Радченко, сестра дружини загиблого.
Незадовго до повномасштабної війни Андрій придбав у селі Андріївка стареньку хату. Разом із дружиною мріяли зробити ремонт і переселитися. На вихідних їздили туди на велосипедах і приводили дім до ладу.
«Рідним дуже важко без нього. Оксана з Андрієм сильно кохали одне одного. Разом – із 18 років. Вони не могли одне без одного прожити і дня. Дітям ж дуже не вистачає батьківської підтримки, порад», – сказала Наталія.
В Андрія Руденка залишилися дружина, син, донька, батьки, сестра, брат й інші рідні.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page