44-річний Андрій Раєвський загинув в Ізюмі 11 березня 2022 року, коли вийшов з підвалу на вулицю покурити. У цей момент неподалік прилетів снаряд.

«Я вийшла, бачу – Андрій лежить на ганку, – пригадала мати Тамара Олександрівна. – Чоловіки знайшли якийсь лист металу і поклали на нього Андрія. Залишили під балконом. Так він лежав два дні. На запах вже почали сходитися коти, собаки. Ми зі старшою сестрою чергували біля тіла, поки Надя не сказала: «Маємо щось робити. Поховати ми не можемо, бо хто викопає яму і віднесе на кладовище?» Вирішили заховати на подвір'ї дитячого садочка, що поряд. Я щоразу, коли проходила повз могилу сина, зупинялася, молилася і плакала».

Через місяць жінці сказали, що сина ховатимуть у лісі, куди їй самій категорично заборонили йти, там усе заміноване.

«Я дуже хотіла принаймні бути присутня, коли викопували тіло біля садочка, але мені не дозволили. Після звільнення міста з окупації в Ізюмському лісі провели ексгумацію. Тіла повантажили у рефрижератори і відвезли в Харків. Там тіло в рамках слідства було в морзі майже рік. Сина поховали в Ізюмі лише 8 березня 2023 року», – розповіла Тамара Олександрівна.

Андрій до першого класу жив у російському Єльську. Там служив його батько-військовий. Потім батьки розлучилися і він з мамою переїхав до Ізюма – на батьківщину пані Тамари.

Андрій закінчив ізюмське профтехучилище, здобув фах електрика, проте за ним не працював. Останній період у житті був охоронником.

«Він мав теплий характер, у товаристві був мовчазний, але коли говорив, то завжди потрапляв в саму ціль. Мав багато друзів. У 1999-му я була в Москві на роботі, а син зателефонував і сказав, що зустрічається з хорошою дівчинкою. Невдовзі вони зібралися одружуватися. Я взяла відпустку, приїхала в Ізюм. 2000-року у них народився син Микита, який живе в Одесі. Згодом Андрію із Юлею розлучилася».

В Андрія Раєвського залишилися мати і син.