Солдат Андрій Радько загинув 15 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання в районі селища Білогорівка Луганської області. Воїну було 39 років.

Андрій народився в селі Верхньокам'янське Донецької області. Жив у селі Ярова рідної області. У 2005 році закінчив Сумський національний аграрний університет за спеціальністю «Механізація та електрифікація сільського господарства». Любив дітей і тварин. Захоплювався роботою з деревом, майстрував великі та малі деталі, іграшки тощо.

Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік захищав Україну у лавах 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, що у складі 81-ї бригади ДШВ ЗСУ. Андрій брав участь у звільненні рідного села від окупантів, однак на Луганщині прийняв свій останній бій.

«Андрій – дуже добра і чуйна людина, ніколи нікому ні в чому не відмовляв, завжди всім допомогав, варто тільки попросити. Люблячий син, найкращий брат і уважний дядько. Він завжди був правильний, робив все по совісті. Хотів стати на захист Батьківщини ще після окупації Криму та частини Донбасу, але його не взяли. Після повномасштабного вторгнення виїхав з рідних місць на Хмельниччину й одразу пішов до військкомату. 18 липня 2022 року Андрій був добровільно мобілізований. Професійно виконував свої обов'язки. Зарекомендував себе добрим, чесним, відважним, відповідальним воїном», – розповіла рідна сестра загиблого Алла.

Поховали десантника на Алеї Слави у Хмельницькому.

У Андрія залишилися батьки Анатолій і Тетяна, сестри Алла та Ганна, брат Олексій.